1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

30 січня 2019 року

м. Київ

справа № 738/1853/16-к

провадження № 51-2615км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Шевченко Т.В.,

суддів Стефанів Н.С., Стороженка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Михальчука В.В.,

прокурора Пашкова Є.Є.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника Матроса І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого

ОСОБА_1 і потерпілої ОСОБА_3 на вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 9 січня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270170000513, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя м.Чернігова, раніше неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 липня 2013 року за ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Менського районного суду Чернігівської області

від 21 червня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 76 КК України суд поклав на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Вироком Апеляційного суду Чернігівської області від 9 січня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 скасовано в частині призначеного покарання. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Строк покарання ухвалено обчислювати з дня затримання ОСОБА_1 в порядку виконання цього вироку.

Виключено з мотивувальної частини вироку посилання на наявність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1, - «аналіз поведінки після скоєного протиправного діяння» та «активне сприяння розкриттю злочину». В іншій частині вирок місцевого суду залишено без змін.

Згідно з вироком апеляційного суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 22 серпня 2016 року близько 23:20, діючи повторно з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, умисно, таємно, перелізши через паркан, проник до господарства, розташованого на АДРЕСА_1, де з-під будинку незаконно всупереч волі власника шляхом відкочування викрав мотоцикл марки «Дніпро» (модель 11). А також ОСОБА_1, не маючи права керування

чи володіння цим транспортним засобом, за межами господарства потерпілої, привів у дію двигун мотоцикла і зник з місця події, чим відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 23 від 27 серпня 2016 року заподіяв потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди на суму 1984,99 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 9 січня 2018 року змінити: на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням. Вважає, що судами безпідставно враховано таку кваліфікуючу ознаку, як «поєднане з проникненням у сховище». Стверджує, що суд при призначенні йому покарання не врахував тієї обставини, що предмет кримінального правопорушення - мотоцикл марки «Дніпро» - з урахуванням зносу має невелику ринкову вартість -

1984,99 грн. Вважає, що апеляційний суд безпідставно не врахував обставини, яка пом`якшує покарання, - активного сприяння розкриттю злочину. Просить врахувати думку потерпілої щодо міри призначеного йому покарання.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_3 просить скасувати вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 9 січня 2018 року щодо ОСОБА_1 та залишити йому покарання, призначене за вироком Менського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2017 року. Посилається на те, що мотоцикл їй повернуто і жодних претензій до засудженого вона не має.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор Пашков Є.Є. заперечував проти задоволення касаційних скарг засудженого та потерпілої..

Засуджений ОСОБА_1 і захисник Матрос І.М. підтримали касаційну скаргу засудженого та просили задовольнити касаційну скаргу потерпілої.

Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.

Мотиви Суду

Згідно з положеннями ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, натомість при перегляді судових рішень виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.

Твердження засудженого у касаційній скарзі про те, що його дії неправильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 289 КК України, оскільки в них відсутня кваліфікуюча ознака «поєднане з проникненням у сховище», є безпідставними.

Як зазначено в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 листопада 2018 року (провадження № 51-2436кмо18), огороджена територія, у тому числі приватного домоволодіння, може бути віднесена за своїми ознаками до поняття «сховище», виходячи з характеру огорожі (розміру, конструкції, цілісності тощо), наявності інших пристосувань, засобів (охорони, сигналізації, собак, освітлення, засувів, гачків, замків на воротах і хвіртках тощо), які об'єкт

................
Перейти до повного тексту