Постанова
Іменем України
23 січня 2019 року
м. Київ
справа № 629/4750/17
провадження № 61-42040св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М.
(суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 липня 2018 року у складі судді Сащенка І. С.,
ВСТАНОВИВ:
14 грудня 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 12 березня 2012 року між
ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 4 000 грн зі сплатою 30,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору станом на 30 вересня 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 66 626,48 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 3 918,97 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом - 55 258,63 грн; заборгованість зі сплати пені та комісії - 3 800 грн; штраф (фіксована частина) - 500 грн; штраф (процентна складова) - 3 148,88 грн, яку ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області
від 08 червня 2018 року (у складі судді Смірнової Н. А.) у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» не підлягають задоволенню у зв'язку із пропуском строку позовної давності на підставі частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ПАТ КБ «ПриватБанк» оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 липня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08 червня 2018 року повернуто особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана та підписана представником банку за довіреністю, документів на підтвердження того, що представник є адвокатом не надано, тому апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
У касаційній скарзі Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»)просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Оскільки ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та становить 66 626,48 грн, то вказана справа є малозначною, а тому ОСОБА_2, яка підписала апеляцій скаргу, має право представляти інтереси банку в суді апеляційної інстанції на підставі довіреності.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляцій