Постанова
Іменем України
30 січня 2019 року
м. Київ
справа № 442/6022/17
провадження № 61-39821 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.
суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач - Кредитна спілка «Львівська»,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від
03 листопада 2017 року у складі судді Хомика А. П. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2018 року у складі колегії суддів:
Мельничук О. Я., Крайник Н. П., Савуляк Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року Кредитна спілка «Львівська» (далі - КС «Львівська») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що 14 вересня 2016 року між
КС «Львівська» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2016-416 «Ринковий-Готівковий», за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит (грошові кошти) у розмірі 5 000,00 грн зі сплатою 60 процентів річних на строк до
14 вересня 2017 року.
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, 14 вересня
2016 року між КС «Львівська» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язалася відповідати у повному обсязі та солідарно з боржником за виконання нею усіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1.1. кредитного договору, кредитодовець наділений правом збільшити відсоткову ставку за кредитом до 95 процентів річних, якщо позичальник більш ніж на 30 днів протермінував щомісячний платіж зі сплати кредиту та відсотків згідно графіку, визначеного пунктом 3.3. договору.
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, станом на 15 серпня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 11 205,59 грн, з яких: 5 000,00 грн - тіло кредиту, 2 753,42 грн - відсотки за користування кредитом, 2 512,50 грн - додаткові відсотки за користування кредитом, 137,67 грн - три проценти річних, 802,00 грн - інфляційні втрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від
03 листопада 2017 року позовні вимоги КС «Львівська» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
КС «Львівська» заборгованість у розмірі 11 205,59 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі не виконали зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та інших платежів, а відтак заборгованість за кредитним договором, а також інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми, відповідно до статті 625 ЦК України, підлягають стягненню солідарно з боржника та поручителя.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 листопада 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки боржником не погашено заборгованість за кредитним договором, а договір поруки діє до повного виконання зобов'язань за яким поручитель є солідарним боржником, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителя є законним та обгрунтованим. Підстави для припинення договору поруки в частині щомісячних зобов'язань за кредитним договором, строк виконання яких настав у період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року, відсутні.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, у якій заявник, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 листопада
2017 року і постанову Апеляційного суду Львівської області від 26 квітня
2018 року, та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 в частині солідарного стягнення з неї заборгованості за кредитним договором або змінити судові рішення судів попередніх інстанцій у цій частині, не передаючи справи на новий розгляд.
Касаційна скарга обгрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не урахували часткового припинення поруки ОСОБА_2 у зв'язку з пропуском кредитною спілкою шестимісячного строку звернення до суду з позовом до поручителя про виконання відповідної частини зобов'язань за кредитним договором. Умовами кредитного договору строк виконання зобов'язань визначено щомісячними платежами, а тому оскільки позичальник не здійснював погашення щомісячних платежів починаючи з жовтня 2016 року тому, ураховуючи положення частини четвертої статті 559 ЦК України, порука є припиненою за період до березня 2017 року. Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від
06 квітня 2016 року у справі № 6-2387цс15, від 17 вересня 2014 року у справах
№ 6-53цс14, 6-125цс14, № 6-170цс13. Крім того, оскільки кредитна спілка не повідомила її про невиконання боржником прийнятих на себе зобов'язань до дня пред'явлення позову, як визначено пунктом 2.3. договору поруки, то згідно приписів частини четвертої статті 613 та частини першої статті 614 ЦК України у поручителя не виник обов'язок зі сплати солідарно з позичальником процентів, додаткових процентів, неустойки, індексу інфляції та трьох відсотків за період з жовтня 2016 року по серпень 2017 року. У зв'язку з викладеним до стягнення з поручителя солідарно з позичальником підлягає лише 2 733,85 грн основної суми заборгованості за кредитом за період з березня 2017 року по серпень
2017 року.
Станом на дату розгляду справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє у межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судові рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника ОСОБА_1 не оскаржуються, а тому в цій частині у касаційному порядку не переглядаються.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій установлено, що 14 вересня 2016 року між
КС «Львівська» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2016-416 «Ринковий-Готівковий», за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит (грошові кошти) у розмірі 5 000,00 грн зі сплатою 60 процентів річних, які вона зобов'язалася повернути до 14 вересня 2017 року.
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, 14 вересня
2016 року між КС «Львівська» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язалася відповідати у повному обсязі та солідарно з боржником за виконання нею усіх зобов'язань, що виникли з указаного вище кредитного договору, а саме: повернення кредиту у сумі 5 000,00 грн не пізніше14 вересня 2017 року; сплати відсотків за користування кредитом за ставкою 60 процентів річних; сплати пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та повернення кредиту у розмірі 0,15 процентів від суми кредиту за кожен день прострочення; сплати збитків, завданих кредитору у зв'язку з неналежним виконанням боржником зобов'язань за кредитним договором.
Пунктом 4.2. договору поруки передбачено, що договір діє до повного виконання зобов'язань боржника або поручителя за кредитним договором.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Ухвалюючи оскаржувані рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, суди попередніх інстанцій виходили з того, що КС «Львівська» виконаласвої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кошти, тоді як відповідач належним чином зобов'