Постанова
Іменем України
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 204/1226/17-ц
провадження № 61-25863св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ступак О. В. (суддя-доповідач), ПогрібногоС. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк Фамільний»,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2017 року у складі судді Книш А. В. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2017 року у складі колегії суддів: Пономарь З. М., Баранніка О. П., Посунся Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство «Банк Фамільний» (далі - ПАТ «Банк Фамільний») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_4 при укладенні 12 липня 2006 року кредитного договору та отриманні кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн, використав підроблену довідку про доходи, чим завдав позивачу шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2014 року ОСОБА_4 звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до відповідальності.
Із урахуванням наведених обставин, ПАТ «Банк Фамільний» просив суд стягнути із ОСОБА_4 на свою користь 10 000,00 грн на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.
Ухвалою Красноговардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2017 року у відкритті провадження у справі за позовом ПАТ «Банк Фамільний» до ОСОБА_4 відмовлено.
Відмовляючи у відкриті провадження, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги у цій справі були предметом розгляду у справі № 204/8591/14-ц, у якій суд першої інстанції ухвалив рішення, яке залишене без змін після апеляційного та касаційного перегляду, і яким відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Банк Фамільний» до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Банк Фамільний» відхилено. Ухвалу Красноговардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у відкриті провадження, оскільки набрало законної сили рішення суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи
У серпні 2017 року ПАТ «Банк Фамільний» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Красноговардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд скасувати рішення судів попередніх інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач подав новий позов про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок злочину, а тому предмет та підстави позову не є тотожними як у справі № 204/8591/14-ц. Суди, постановляючи ухвали, порушили норми статті 129 Конституції України, статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статей 57, 61 ЦПК України 2004 року.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року вказану справа разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу о