Постанова
Іменем України
30 січня 2019 року
м. Київ
справа № 127/2481/17
провадження № 61-27087 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ГембарськаСвітлана Іванівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Вінницької області від 13 березня 2018 року у складі колегії суддів: Стадника І. М., Міхасішина І. В., Войтка Ю. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 21 лютого 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (далі - ТОВ «Златобанк») та ним, як фізичною особою-підприємцем, укладено кредитний договір
№ 25/11-KL, за умовами якого позичальнику надано кредит у вигляді кредитної лінії у сумі 2 500 000, 00 грн строком до 20 лютого 2012 року. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, цього ж дня укладено іпотечний договір, предметом якого є нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 965 кв.м, та земельна ділянка площею 0, 9792 га з цільовим призначенням для промислового використання, які розташовані по
АДРЕСА_1 19 серпня 2016 року право вимоги за вказаними договорами перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (далі - ТОВ «УМ Факторинг») на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного з ТОВ «Златобанк», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І.
25 серпня 2016 року між ТОВ «УМ Факторинг» та ОСОБА_3 укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, укладеними між ним та ПАТ «Златобанк», який також посвідчено відповідачем.
12 вересня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31344788, на підставі якого за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2 224, 6 кв.м, та земельну ділянку, площею 0, 9792 га, що розташовані по АДРЕСА_1 в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.
Зазначав, що зазначене рішення відповідач прийняла в порушення вимог розділів 5 та 6 іпотечного договору, Закону України «Про іпотеку», зокрема щодо можливості прийняття про звернення стягнення на предмет іпотеки лише надання доказів направлення вимоги іпотекодержателем боржнику та спливу тридцятиденого строку для виконання цієї вимоги. Зі змісту оскаржуваного рішення убачається, що така вимога датована 26 серпня 2016 року, тоді як нотаріус прийняла оскаржуване рішення через 17 днів. Крім того за
ОСОБА_3 зареєстровано право власності на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 2 224, 6 кв.м, тоді як предметом іпотеки є нежитлові приміщення площею 965, 0 кв.м.
Посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято нотаріусом без належних правових підстав, та щодо майна, яке не було обтяжене іпотекою, позивач просив: визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 вересня 2016 року, індексний номер 31344788, про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2 224, 6 кв.м, та на земельну ділянку, площею 0, 9792 га, що розташовані по АДРЕСА_1; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи № № 16412536, 16412564, внесені відповідачем на підставі вказаного рішення.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада
2017 року відкрито провадження у справі.
Не погоджуючись з ухвалою про відкриття провадження у справі, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська С. І. подала апеляційну скаргу з підстав порушення територіальної підсудності,.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 13 березня 2018 року апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. задоволено, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2017 року про відкриття провадження у справі скасовано, справу направлено за встановленою підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зі змісту заявлених позовних вимог убачається, що спір між сторонами виник не з приводу нерухомого майна, а щодо порушення відповідачем вимог законодавства під час вчинення нотаріусом реєстраційних дій, а тому в даному випадку правила про виключну підсудність не застосовуються, а позов слід було пред'являти у порядку, встановленому статтею 109 ЦПК України 2004 року - за місцезнаходженням відповідача.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати постанову Апеляційного суду Вінницької області від 13 березня 2018 року та залишити силі ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2017 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що застосувавши позасудовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення зобов'язання за кредитним договором, відповідач фактично прийняла рішення, на підставі якого здійснено перехід права власності на належне йому майно до ОСОБА_3 Визначальним критерієм для застосування виключної підсудності є наявність спірних правовідносин щодо нерухомого майна, а тому суд має враховувати не тільки зміст позовних вимог, що містяться в прохальній частині позову, а й його обгрунтування щодо порушення його прав на нерухоме майно.
Крім того зазначав, що у власність ОСОБА_3 передано майно, яке не перебувало в іпотеці, а відтак відповідач оскаржуваним рішенням незаконно позбавив його права власності на належне йому майно.
У липні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. на касаційну скаргу, мотивований тим, що апеляційний суд дійшов законного та обгрунтованого висновку, що спір у вказаній справі стосуються перевірки дій нотаріуса, відтак положення про виключну підсудність не підлягають застосуванню. Позовні вимоги стосуються публічно-правових відносин, а тому справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на зас