Постанова
Іменем України
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 2-3150/08-ц
провадження № 61-25042св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Відкрите акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк»,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 листопада 2008 року у складі судді Прокудіної Н. Г. та рішення Апеляційного суду Сумської області від 21 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Кононенко О. Ю., Назарової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У липні 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ВАТ «ВіЕйБі Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4,
ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитом.
Позовна заява мотивована тим, що 14 вересня 2007 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 226, відповідно до якого остання отримала споживчий кредит у розмірі 16 800,00 грн, терміном до 14 вересня
2010 року зі сплатою 24 % річних. Відповідач зобов'язалася належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитом та виконати інші зобов'язання у порядку та строки визначені договором.
На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 14 вересня
2007 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладений договір поруки.
У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору ОСОБА_4 станом на 26 червня 2008 року має заборгованість у сумі 21 435,58 грн, яка складається із: строкової заборгованості - 13 649,24 грн, простроченої заборгованості - 3 150,76 грн, поточних відсотків - 118,29 грн, прострочених відсотків - 2 983,68 грн, штрафу за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів -
1 533,61 грн.
Посилаючись на вказані обставини, ВАТ «ВіЕйБі Банк» просило стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором та судові витрати у справі.
Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18 листопада 2008 року позов ВАТ «ВіЕйБі Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ВАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором від 14 вересня 2007 року № 226 у розмірі 21 435,58 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачі порушили взяті на себе зобов'язання, визначені кредитним договором та договором поруки, укладеними між сторонами, щодо вчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає, в силу вимог договору та закону, стягненню з відповідачів у солідарному порядку.
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 21 вересня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 задоволено частково. Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 листопада 2008 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ВАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором від 14 вересня 2007 року № 226 у сумі 21 435,58 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 16 800,00 грн, заборгованість за відсотками -
3 101,97 грн, штраф - 1 533,61 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ВАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором від 14 вересня 2007 року № 226 у солідарному порядку у сумі 18 799,58 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 15 468,72 грн, заборгованості за відсотками -
1 797,25 грн, штраф - 1 533,61 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що оскільки сторонами кредитного договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами відповідно до графіку і боржник жодного разу не вносила щомісячні платежі за договором, а позивач звернувся до суду з позовом 15 липня 2008 року, тому порука до платежів за період із 14 жовтня 2007 року по 14 січня 2008 року у сумі 2 636,00 грн є припиненою відповідно до положень передбачених частиною четвертою статті 559 ЦК України.
В апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржувалося лише в частині позовних вимог до поручителя, в іншій частині, відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, не переглядалося.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У жовтні 2017 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 листопада
2008 року та рішення Апеляційного суду Сумської області від 21 вересня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами першої і апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що при винесенні заочного рішення суд порушив вимоги частини першої статті 225 ЦПК України 2004 року, оскільки не постановив ухвали про заочний розгляд справи, що є безумовною підставою для скасування заочного рішення, проте апеляційний суд зазначені порушення не усунув. Крім того, апеляційний суд не встановив фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, належним чином не оцінив, чи достатніми є докази на підтвердження того, що ОСОБА_4 отримала грошові кошти за кредитним договором, оскільки в матеріалах справи відсутній будь-який первинний документ, який би міг свідчити про факт отримання ОСОБА_4 кредиту, дату його отримання, суму, валюту та інше, а згідно із частиною четвертою статті 60 ЦПК України 2004 року доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказану справу передано до Верховного Суду.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з огляду на таке.
Судом встановлено, що 14 вересня 2007 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» та
ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 226, за умовами якого банк надав позичальнику на визначених сторонами умовах 16 800,00 грн під 24 % річних на строк до 14 вересня 2010 року, що підтверджується копією кредитного договору.
Згідно з пунктом 3.3.3 цього договору позичальник зобов'язаний щомісячно повертати частини кредитних коштів згідно з умовами, визначеними пунктом 2.4.1 договору; не пізніше визначеного пункту 1.3 терміну повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також на вимогу банку сплатити можливі штраф та пеню.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі 25 відсотків від неповерненого кре