1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

31 січня 2019 року

м. Київ

справа № 161/3404/15-ц

провадження № 61-24171св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ступак О. В. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УА Брук»,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УА Брук» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2016 року у складі судді Крупінської С. С. та рішення Апеляційного суду Волинської області від 16 січня 2017 року у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Овсієнка О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УА Брук» (далі - ТОВ «УА Брук») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4. про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовна заява мотивована тим, що 01 лютого 2011 року між ТОВ «УА Брук» та ОСОБА_4. укладений договір безпроцентної цільової позики

№ 02, за яким позикодавець зобов'язувався надати позичальнику безпроцентну цільову позику, а остання зобов'язувалася використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений строк.

Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна сума позики становить 200 000,00 грн та передано її позичальнику.

03 серпня 2011 року між ТОВ «УА Брук» та ОСОБА_4. досягнуто усної згоди щодо надання додаткової позики, відповідно у період із 03 серпня

2011 року по 28 грудня 2012 року відповідачу надано позику в розмірі

1 074 639,00 грн.

Свої зобов'язання за договором позики відповідач виконала частково, на суму 566 700,66 грн, таким чином заборгованість за договором позики складає

507 938,92 грн та 125 585,14 грн - проценти за користування позикою.

Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «УА Брук» просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 633 524,06 грн позики.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада

2016 року у задоволенні позову ТОВ «УА Брук» відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що вимоги про повернення позики є передчасними, оскільки недотриманий досудовий порядок вирішення правовідносин, які виникли між сторонами, а саме позивачем не надсилалась вимога відповідачу про повернення позики.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 16 січня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «УА Брук» задоволено частково. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову з інших підстав.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що ТОВ «УА Брук» не довело факту укладення договору позики з ОСОБА_4. на суму

1 074 639,60 грн, тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача спірних грошових коштів.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.

У лютому 2017 року ТОВ «УА Брук» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Волинської області від 16 січня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що 03 серпня 2011 року між ТОВ «УА Брук» та ОСОБА_4 досягнуто усної згоди щодо надання додаткової позики, що підтверджується банківськими виписками та видатковими касовими ордерами про видачу готівки з каси. При цьому ОСОБА_4 у період із 29 грудня 2011 року по 20 грудня 2012 року повернула позику на загальну суму 566 700,68 грн, що свідчить про визнання нею боргу за позикою та обов'язку з його повернення.

Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ТОВ «УА Брук».

Рух справи у суді касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказану справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено з 07 грудня 2009 року по 07 березня 2013 року ОСОБА_4 працювала директором ТОВ «УА Брук», що підтверджується наказами від 07 грудня 2009 року № 13 про прийняття на роботу та від 07 березня 2013 року № 001 про звільнення.

01 лютого 2011 року між ТОВ «УА Брук» та ОСОБА_4 укладений договір безпроцентної цільової позики № 02 на суму 200 000,00 грн, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 16 лютого, 21 лютого,

23 лютого 2011 року; прибутковими касови

................
Перейти до повного тексту