Постанова
Іменем України
23 січня 2019 року
м. Київ
справа № 752/9870/15-ц
провадження № 61-18988св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Крата В. І., Курило В.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
представник позивача - ОСОБА_4,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»,
представник відповідача - Пономаренко ЮліяІгорівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на рішення Апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Поливач Л. Д., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (далі - ТОВ «Порше Лізінг Україна») про захист прав споживача та визнання договору недійсним.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 11 жовтня 2012 року між ним та ТОВ «Порше Лізинг Україна» був укладений договір про фінансовий лізинг № 00005966, додатком до якого є Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу, за умовами якого він отримав на умовах фінансового лізингу у строкове платне користування об'єкт лізингу - автомобіль марки VW, модель Polo Sedan, номер кузова НОМЕР_1, рік випуску - 2012, реєстраційний номер НОМЕР_2.
11 жовтня 2012 року між ними укладений графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування та акт прийому-передачі), згідно з яким відповідач передав йому вищезазначений автомобіль вартістю 122 659,53 грн.
Відповідно до розділу 2 додатку до договору до платежів включені всі види платежів, а саме: авансовий платіж, реєстраційні платежі, первинний реєстраційний платіж, лізингові платежі, комісії, адміністративні платежі, першочерговий платіж, а також інші витрати лізингодавця, пов'язані з обслуговуванням предмета лізингу.
12 жовтня 2012 року він сплатив кошти у розмірі 24 035,67 грн, у тому числі, й авансовий платіж у розмірі 18 398,93 грн.
Сума, що підлягає сплаті рівними частинами протягом дії договору, складає 104 260,60 грн.
Додатковою угодою від 11 грудня 2014 року був погоджений графік покриття витрат у новій редакції, яким встановлено 84 лізингових платежі рівними частинами по 251,93 дол. США строком до 15 жовтня 2019 року.
Посилаючись на те, що умови договору про фінансовий лізинг від 11 жовтня 2012 року є несправедливими, договір не містить чіткого визначення істотних умов, зокрема ціни (склад та розмір лізингових платежів), і суперечить принципам добросовісності, справедливості, розумності та рівності сторін у договорі, що свідчить про здійснення компанією нечесної підприємницької практики, яка вводить в оману споживача, просив визнати його недійсним з додатками до нього, які є його невід'ємною частиною, та зобов'язати ТОВ «Порше Лігзинг Україна» повернути йому сплачені за цим договором кошти.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 01 листопада 2016 року у складі судді Дадаченко С. В. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із відсутності всіх необхідних ознак для кваліфікації умов договору несправедливими.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позовних вимог.
Визнано договір про фінансовий лізинг № 00005966, укладений 11 жовтня 2012 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_3, з додатками до нього недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину.
Стягнуто з ТОВ «Порше Лізинг Україна» на користь ОСОБА_3 118 851,67 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оспорюваний договір містить несправедливі умови, визначені частиною третьою статті 18 Закону «Про захист прав споживачів», зокрема, зміни розміру лізингових платежів та визначення їх, як у гривневому еквіваленті, так і в іноземній валюті, укладення договору без наявності предмета лізингу, визначення продавця товару лізингодавцем, покладені на лізингоодержувача ризики щодо якості товару, комплектності.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ «Порше Лізинг Україна» просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.
Позивач був ознайомлений з умовами договору при його укладенні та виконував їх.
У травні 2017 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити без змін оскаржуване судове рішення як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справу № 752/9870/15-ц передано до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не повністю відповідає.
Встановлено, що 11 жовтня 2012 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» (лізингодавець) та ОСОБА_3 ( лізингоодержувач) укладено договір про фінансовий лізинг № 00005966, додатком до якого та невід'ємною його частиною є Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу, з якими ОСОБА_3 був ознайомлений та особисто підписав.
На підставі цього договору позивач отримав на умовах фінансового лізингу від відповідача у строкове платне користування об'єкт лізингу - автомобіль марки VW, модель «Polo Sedan», номер кузова НОМЕР_1, рік випуску - 2012 року, реєстраційний номер НОМЕР_2.
11 жовтня 2012 року між сторонами укладений графік покриття витрат і виплати лізингових платежів та акт прийому-передачі, згідно з яким ТОВ «Порше Лізинг Україна» передало ОСОБА_3 вищезазначений об'єкт лізингу вартістю 122 659,53 грн.
На момент звернення до суду позивачем сплачено 118 851,67 грн відповідно до проведеної звірки між сторонами.
Згідно з договоромпро фінансовий лізинг вартість об'єкта лізингу визначена у доларах США. Усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені у гривнях і підлягають розрахунку: 1) за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквівалентів у доларах США, визначених вище, відповідно до пунктів 6.3 та 2) відповідно до пункту 6.4.2 (якщо застосовується) Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.
Зобов'язання (вказані вище еквіваленти у доларах США) лізингоодержувача на момент доставки об'єкта лізингу будуть виражені у гривнях у акті прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору про фінансовий лізинг. Наступні розрахунки у гривнях будуть здійснюватись лізингодавцем та вказуватись у рахунках, що підлягають оплаті лізингоодержувачем
Процентна ставка змінна відповідно до пункту 6.4.2 додатку до договору. Коригування розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюються за правилами пунктів 6.3, 6.4 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 6.1 Загальних комерцій