Постанова
Іменем України
24 січня 2019 року
м. Київ
справа № 759/11040/17-ц
провадження № 61-42062св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н.О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, державне підприємство «Сетам», відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу державного підприємства «Сетам» на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 05 вересня 2017 року у складі судді Величко Т. О. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2018 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Болотова Є. В., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2017 ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, державного підприємства «Сетам», відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання торгів та оцінки майна недійсними.
З метою забезпечення позову на час розгляду справи нею також було подано заяву, в якій вона просила в межах виконавчого провадження № 30906248:
- зупинити реалізацію арештованого майна - нежилого приміщення АДРЕСА_1;
- зупинити стягнення на підставі виконавчого листа, виданого Святошинським районним судом міста Києва щодо боржника ОСОБА_4 на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2010 року, ухваленого у справі № 2-1156-1/10 за позовом акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості;
- заборонити відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві та державним виконавцям, у тому числі начальнику вказаного відділу, складати та затверджувати акт про проведення електронних торгів, що відбулись 28 квітня 2017 року щодо нежилого приміщення АДРЕСА_1, перераховувати стягнуті грошові суми стягувачу акціонерному товариству «ОТП Банк», передавати у власність вказане приміщення переможцю торгів ОСОБА_5;
- накласти арешт та заборону відчуження на нежиле приміщення АДРЕСА_1;
- заборонити здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаного приміщення, до вступу рішення у справі в законну силу.
Посилалась на те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову виконати рішення у даній справі буде неможливо або його виконання буде утрудненим.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 05 вересня 2017 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково.
Зупинено реалізацію арештованого майна, а саме: нежилого приміщення АДРЕСА_1 (в межах виконавчого провадження № 30906248).
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відсутність заходів забезпечення, про які просить заявник, може ускладнити або зробити неможливим подальше виконання рішення суду в зв'язку з існуванням можливості реалізації відповідачами нерухомого майна.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2018 року ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 05 вересня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що існує ймовірність ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту або поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася.
У касаційній скарзі державне підприємство «Сетам», посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити ОСОБА_4 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Касаційна скарга аргументована тим, що суди не врахували того, що зупинення продажу арештованого майна є спеціальним видом забезпечення позову, який застосовується лише разом з подачею позову про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Однак ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення позову в рамках розгляду справи про визнання торгів та оцінки майна недійсними.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суди повинні брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Проте, зупинивши електронні торги з реалізації арештованого майна та заборонивши вчиняти дії, спрямовані на примусову реалізацію нерухомого майна, суди попередніх інстанцій фактично унеможливлюють отримання державним підприємством «Сетам» прибутку, чим перешкоджають веденню господарської діяльності.
ОСОБА_4 подала відзив, у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу та залишити без змін оскаржувані судові рішення як такі, що ухвалені із додержанням норм процесуального права.
Зазначала, судами тимчасово призупинено реалізацію майна на період вирішення спору, що відповідає вимогам статей 151, 152 ЦПК України (у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії). Крім того, оскаржувані ухвали не стосуються електронних торгів і не зупиняють діяльність державного підприємства «Сетам».
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 151 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду заяви про забезпечення позову) суд за заявою осі