Постанова
Іменем України
16 січня 2019 року
м. Київ
справа № 543/668/14-ц
провадження № 61-13693св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
представник позивачів - ОСОБА_8,
відповідач - фермерське господарство «Відродження-2008»,
третя особа - реєстраційна служба Оржицького районного управління
юстиції Полтавської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, подану представником ОСОБА_8, на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 12 грудня 2014 року у складі судді Грузман Т. В. та рішення апеляційного суду Полтавської області від 24 травня 2016 року у складі колегії суддів: Омельченко Л. М., Гальонкіна С. А., Винниченка Ю. М.,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до фермерського господарства «Відродження-2008» (далі - ФГ «Відродження-2008»), у якому:
- ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 просили визнати недійсним договори оренди земельних ділянок (паїв) від 07 грудня 2008 року, укладені між ними та ФГ «Відродження-2008»;
- ОСОБА_7 просила визнати недійсними договори оренди двох земельних ділянок від 14 лютого 2012 року, укладені між нею та ФГ «Відродження-2008».
Свої вимоги обґрунтовували тим, що кожен із них, відповідно до державних актів на право приватної власності на землю, є власником однієї чи кількох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У лютому - березні 2014 року їм стало відомо, що ФГ «Відродження-2008» без їх згоди виготовило письмовий текст договору оренди належних їм земельних ділянок від 07 грудня 2008 року та від 14 лютого 2012 року, виконало підписи від їх імені та зареєструвало ці договори в Оржицькому виїзному офісі Полтавської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та у Оржицькому відділі Держземагенства Полтавської області.
Зазначали, що оригіналів зазначених договорів у них немає.
04 лютого 2014 року та 06 березня 2014 року вони звернулися до Оржицького районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі - Оржицький РВ УМВС України в Полтавській області) із заявами про вчинення кримінального правопорушення.
Під час проведення перевірки слідчим слідчого відділу Оржицього РВ УМВС України в Полтавській області призначено судову почеркознавчу експертизу, відповідно до якої встановлено, що підписи у спірних договорах оренди земельних ділянок в графі «Орендодавець» виконані не ними (позивачами), а іншими особами.
Крім того, підпис у договорі оренди земельної ділянки від 07 грудня 2008 року між ОСОБА_6 та ФГ «Відродження-2008» нанесений електрографічним способом з використанням копіювально-розмножувальної техніки.
З матеріалів кримінального провадження їм стало відомо, що строк дії вказаних договорів складає 5 та 10 років, у зв'язку з чим вони не мають можливості вільно здійснювати свої права власників відносно належних їм земельних ділянок, у тому числі користуватися ними, передавати їх у встановленому законом порядку в оренду та інше.
Посилаючись на наведене, просили позов задовольнити.
Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 12 грудня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 відмовлено.
Позов ОСОБА_7 задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 14 лютого 2012 року між ОСОБА_7 та ФГ «Відродження-2008», зареєстрований у відділі Держкомзему в Оржицькому районі Полтавської області 02 листопада 2012 року за № 532365514004843.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 14 лютого 2012 року між ОСОБА_7 та ФГ «Відродження-2008», зареєстрований у відділі Держкомзему в Оржицькому районі Полтавської області 02 листопада 2012 року за № 532365514004844.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, ОСОБА_5 договори оренди земельних ділянок не підписувались, проте ними пропущено строки звернення до суду з позовними вимогами і відсутні поважні причини для їх поновлення. ОСОБА_7 не пропустила строку звернення до суду з позовом та свого підпису на договорах не ставила, що свідчить про відсутність її вільного волевиявлення за даними правочинами.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 10 грудня 2015 року прийнято відмову ОСОБА_5 від позову до ФГ «Відродження-2008», третя особа - реєстраційна служба Оржицького районного управління юстиції, про визнання недійсним договору оренди.
Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 12 грудня 2014 року в частині вирішення позову ОСОБА_5 до ФГ «Відродження-2008», третя особа - реєстраційна служба Оржицького районного управління юстиції, про визнання недійсним договору оренди скасовано та закрито апеляційне провадження.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 24 травня 2016 року рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 12 грудня 2014 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_7 протягом 2012-2013 років отримувала кошти за оренду її земельних паїв за двома договорами. Підписи від імені ОСОБА_7 у графі «Орендодавець» у двох примірниках договору оренди землі від 14 лютого 2012 року виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів особисто нею.
У червні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через свого представника ОСОБА_8 подали касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову, рішення суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позови.
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Документи про видачу готівки мають підписуватись керівником і головним бухгалтером підприємства, а до видаткових ордерів додаватися заява на видачу готівки. Журнал розрахунків не містить таких відомостей, а тому не може бути доказом отримання ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 грошових коштів за оренду землі. Також відсутні докази того, що підписи від їх імені в журналах розрахунків виконані саме ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6
Про існування оспорюваних договору їм (ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6) стало відомо у лютому 2014 року, а тому строк звернення до суду не пропущений. Крім того, перебіг позовної давності повинен обчислюватися з моменту, коли вони ознайомились із текстом оспорюваних договорів.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_7 з посиланням на те, що висновок почеркознавчої експертизи є більш чітким, обґрунтованим, та проведений з дотриманням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, суд не роз'яснив позивачу його право на проведення повторної експертизи.
У вересні 2016 року ФГ «Відродження-2008» надіслало заперечення на касаційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 12 грудня 2014 року в частині відмови у задоволенні позову та рішення апеляційного суду Полтавської області від 24 травня 2016 року залишити без змін.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справу № 543/668/14-ц передано до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не повністю відповідають.
Суди встановили, що на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 3,51 га, що розташована на території Оржицької селищної ради Оржицького району Полтавської області.
07 грудня 2008 року між ОСОБА_3 та ФГ «Відродження-2008» укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки на 10 років, за умовами якого сторони погодили розмір орендної плати, терміни розрахунків за договором та інші необхідні умови. Договір зареєстрований в Оржицькому районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 20 листопада 2009 року.
ОСОБА_4 відповідно до державного акта на право приватної власності є власником земельної ділянки, площею 3,53 га, що розташована на території Оржицької селищної ради Оржицького району Полтавської області.
07 грудня 2008 року між ОСОБА_4 та ФГ «Відродження-2008» укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки на 10 років, згідно якого сторони погодили розмір орендної плати, терміни розрахунків за договором та інші необхідні умови. Договір зареєстрований в Оржицькому районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 20 листопада 2009 року.
ОСОБА_7 відповідно до державного акта на право приватної власності є власником земельних ділянок, площею 3,45 га та 3,5 га, що розташовані на території Оржицької селищної ради Оржицького району Полтавської області.
14 лютого 2012 року між ОСОБА_7 та ФГ «Відродження-2008» укладено два договори оренди указаних вище земельних ділянок на 5 років, згідно з якими погоджено розмір орендної плати, терміни розрахунків за договором та інші необхідні умови. Ці договори зареєстровані у відділі Держкомзему в Оржицькому районі Полтавської області 02 листопада 2012 року.
ОСОБА_6 відповідно до державного акта на право приватної власності є власником земельної ділянки, площею 3,51 га, що розташована на території Оржицької селищної ради Оржицького району Полтавської області.
07 грудня 2008 року між ОСОБА_6 та ФГ «Відродження-2008» укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки на 10 років, згідно з яким погоджено розмір орендної плати, терміни розрахунків за договором та інші необхідні умови. Договір зареєстрований в Оржицькому районному відділі Полтавської регіональної філії 20 листопада 2009 року.
Звертаючись до суду з позовом, позивачі посилались на те, що до лютого 2014 року їм не було відомо про існування договорів оренди землі, укладених між ними та відповідачем 07 грудня 2008 року строком на 10 років, їх вони не підписували і підпис у договорах їм не належить.
Спірні правовідносини урегульовані нормами як цивільного, так і земельного законодавства.
За правилами статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про орен