Постанова
Іменем України
23 січня 2019 року
м. Київ
справа № 303/2845/15-ц
провадження № 61-17802св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Крата В. І., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - Ракошинська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 13 лютого 2017 року у складі колегії судів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Ракошинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, в якому просив визнати за ним право власності на спадкове домоволодіння АДРЕСА_1.
На обґрунтування своїх вимог зазначав, що вказаний будинок входить до спадкового майна його матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, яке остання заповіла йому. Проте оформити спадщину він не може через відсутність правовстановлюючих документів на будинок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 09 липня 2015 року у складі судді Куцкір Ю. Ю. позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Суд першої інстанції виходив із того, що головою дворогосподарства АДРЕСА_1 була мати позивача ОСОБА_7, яка заповіла усе своє майно сину.
Вказане судове рішення оскаржено в апеляційному порядку особою, яка не брала участь у справі - ОСОБА_8
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 13 лютого 2017 року заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 09 липня 2015 року скасовано та ухвалено нове про відмову у позові.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції на порушення принципу диспозитивності та всупереч положенням частини четвертої статті 10, статей 30, 33 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) вирішив питання про права та обов'язки іншого спадкоємця ОСОБА_8, не залученої до участі у справі.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, що надійшла у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Скарга аргументована тим, що суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.
Зокрема, суд не звернув увагу на те, що спадкоємець ОСОБА_8, яка претендує на спірне спадкове майно за заповітом після смерті свого брата ОСОБА_9, вже зверталася до суду з позовом про визнання права власності на нього, проте судами їй було відмовлено у позові.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справу № 303/2845/15-ц передано до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, заповіла все належне їй майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, та все те, що ще буде належати їй на час смерті, а також належні їй майнові права на час смерті, своєму синові ОСОБА_3
28 листопада 2014 року, у встановлений законом строк, він звернувся до приватного нотаріуса Мукачівського нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини за заповітом, на підставі якої була заведена спадкова справа.
Постановою приватного нотаріуса Мукачівського нотаріального округу Щербан О. П. від 12 травня 2015 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_7, оскільки він не подав документів, які посвідчують право власності померлої на цей будинок.
Також установлено, що мати ОСОБА_3 - ОСОБА_11 з 17 лютого 1985 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Згідно з довідкою Ракошанської сільської ради від 18 травня 2015 року головою дворогосподарства АДРЕСА_1 відповідно до погосподарської книги № 11 за 2001-2005 роки був ОСОБА_9, який за життя склав заповіт та заповів усе своє майно сестрі ОСОБА_8
20 березня 2003 року вона подала до Мукачівської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_9, що складається з жилого будинку АДРЕСА_1 та земельної частки (паю).
Тобто, ОСОБА_8 як спадкоємиця після смерті ОСОБА_9 за заповітом також претендує на спірний будинок, як об'єкт спадкової маси.
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, при чому згідно частини п'ятої цієї ста