Постанова
Іменем України
23 січня 2019 року
м. Київ
справа № 695/5051/14-ц
провадження № 61-42815св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя - доповідач), Коротуна В. М., Крата В.І.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Черкаської області від 17 липня 2018 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та просило стягнути заборгованість за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 19 грудня 2006 року між акціонерним комерційний інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 175 000 доларів США зі сплатою 12, 3 % річних та строком користування до 18 грудня 2017 року.
У забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 19 грудня 2006 року укладено договір поруки.
Відповідач ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 136 621, 09 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 24 листопада 2014 року становить 2 057 622, 09 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 квітня 2018 року позов залишено без розгляду відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України у зв'язку з поданням від імені заінтересованої особи позовної заяви особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 17 липня 2018 року ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 квітня 2018 року скасовано, матеріали цивільної справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що довіреність від імені ПАТ «УкрСиббанк» підписана директором з питань простроченої заборгованості та розвитку продуктів споживчого кредитування ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_2, який відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18 вересня 2014 року є уповноваженою особою органу управління товариством за його статутом, може представляти інтереси банку у правовідносинах з третіми особами згідно статуту банку та уповноважувати інших осіб представляти інтереси банку, в тому числі шляхом подання позовів від імені ПАТ «УкрСиббанк».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2018 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив постанову апеляційного суду скасувати та залишити позов без розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження повноважень директора з питань простроченої заборгованості та розвитку продуктів споживчого кредитування ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_2 на підписання та видачу довіреностей від імені банку.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої Перейти до повного тексту