ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 219/5672/17
провадження № К/9901/38780/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 219/5672/17
за позовом ОСОБА_2 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання до вчинення дій;
за касаційною скаргою Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області (суддя Чопик О. П.) від 05 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Гайдара А. В., Василенко Л. А., Ханової Р. Ф.) від 17 серпня 2017 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому, з урахуванням уточнень від 05 липня 2017 року, просила:
- визнати неправомірною бездіяльність Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_2 пенсії з 01 березня 2016 року;
- зобов'язати Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити належні ОСОБА_2 пенсію з 01 березня 2016 року;
- судові витрати покласти на відповідача.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що вона перебуває на обліку у Бахмутському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (на підставі електронної пенсійної справи, яка надійшла з Пенсійного фонду України в м. Єнакієве 30 жовтня 2014 року) та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Проте відповідач з 01 березня 2016 року припинив їй виплату пенсії, мотивуючи це проведенням верифікації за списками СБУ.
На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними та порушують її право на одержання пенсії, яка для неї є єдиним джерелом існування.
3. Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року, позовні вимоги задоволено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 14 вересня 2017 року Бахмутське об'єднане управлінні Пенсійного фонду України Донецької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року, і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Скаржник разом із касаційною скаргою подав клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Водночас, вказаною ухвалою відмовлено Бахмутському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Донецької області у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. 15 березня 2018 року касаційну скаргу Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
9. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
10. Станом на 06 лютого 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером та отримує пенсію за віком.
12. Відповідно до довідки № 1419003162 від 20 листопада 2014 року про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, ОСОБА_2 постійно проживала в АДРЕСА_2, і перемістилася з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_1.
13. ОСОБА_2 перебуває на обліку в Бахмутському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV на підставі електронної пенсійної справи, яка виплачувалася позивачеві до лютого 2016 року.
14. Починаючи з 01 березня 2016 року виплату пенсії позивачу припинено.
15. На адвокатський запит представника позивача Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області листом від 19 травня 2017 року № 6525/02 повідомило, що «у зв'язку з проведенням верифікації за списками СБУ з 01 березня 2016 року виплату пенсії за пенсійною справою ОСОБА_2 призупинено до з'ясування у зв'язку з перевіркою місця фактичного проживання».
16. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати належної позивачу пенсії з 01 березня 2016 року, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем порушено вимоги ст. 49 Закону № 1058-IV, оскільки позивачу припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав.
18. В обґрунтування такого висновку, суди попередніх інстанцій зазначили, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав визначених ст. 49 Закону № 1058-IV.
Припинення виплати пенсії на підставі положень постанов Кабінету Міністрів України без вирішення цього питання шляхом прийняття відповідного рішення територіальними органами Пенсійного фонду не сумісне з дотриманням вимог чинного Закону № 1058-IV.
19. У той же час судами попередніх інстанцій встановлено, що не зважаючи на фактичне припинення нарахування та виплати пенсії, рішення територіальним органом Пенсійного фонду щодо припинення виплати ОСОБА_2 пенсії не приймалося.
20. Відповідно до листа начальника Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради від 06 червня 2017 року № 04 вх. 01-1691 ОСОБА_2 з 20 листопада 2014 року перебуває на обліку в Управлінні як переміщена особа у зв'язку з проведенням антитерористичної операції відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»; довідка про взяття на облік у встановленому порядку не скасована; здійснення соціальних виплат призупинено з 11 серпня 2016 року у зв'язку з непідтвердженням місця проживання.
21. У зв'язку з наведеним, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що припиняючи виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії, яке за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є об'єктом захисту.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що виплати пенсій особам, переміщеним з тимчасово окупованих територій, регулюються постановами Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам, організаціям Донецької та Луганської областей», від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ», від 08 червня 2016 року № 365 «Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», від 18 лютого 2016 року № 136 «Порядок здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації» та деякими іншими актами.
23. Скаржник вказує, що саме на підставі вказаних постанов Кабінету Міністрів України, виплата пенсії ОСОБА_2 з березня 2016 року була призупинена. З заявою про поновлення виплати пенсії позивач не зверталася.
24. Разом з цим, скаржник вказує, що відсутність внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання є порушенням обов'язкової умови для отримання соціальних виплат. Необхідними умовами для поновлення виплати пенсії є фактичне перебування на території підконтрольній Україні та виконання позивачем вимог, передбачених Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
26. Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобо