ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 12/299
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
учасники справи:
позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_4,
відповідач - закрите акціонерне товариство "Охорона-Комплекс",
за участю управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві
на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.02.2018 (головуючий суддя Головатюк Л.Д.)
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 (головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Тищенко А.І., Гончаров С.А.),
прийняті за наслідками розгляду заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про заміну сторони (боржника) його правонаступниками у порядку процесуального правонаступництва та видачу дублікату наказу
у справі № 12/299
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - Підприємець)
до закритого акціонерного товариства "Охорона-Комплекс" (далі - ЗАТ "Охорона-Комплекс")
про стягнення 1 543 951,00 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Підприємець звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ЗАТ "Охорона - Комплекс" про стягнення 1 543 951,00 грн. збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором від 22.08.2001 № 284 на охорону об'єктів за допомогою ПЦО.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2007 у справі № 12/299 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 1 543 951,00 грн. завданих збитків, 15 439,76 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 11 873,00 грн. витрат позивача на послуги адвоката.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2007 зі справи, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2007, рішення місцевого господарського суду зі справи змінено. Відмовлено позивачу у відшкодуванні витрат на послуги адвоката у сумі 11 873,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
04.07.2007 на виконання судового рішення у справі № 12/299 видано наказ.
У травні 2016 року від Підприємця надійшла заява про заміну сторони (боржника) його правонаступниками в порядку процесуального правонаступництва, а саме стягувач просив: замінити боржника - ЗАТ "Охорона - Комплекс" його правонаступниками: управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та управлінням Державної служби охорони при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, а також видати Підприємцю дублікат судового наказу зі справи № 12/299.
Заява Підприємця розглядалася судами неодноразово.
У новому розгляді заяви Підприємця місцевим господарським судом до участі у справі № 12/299 залучено Департамент державної служби охорони при МВС України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні ЗАТ "Охорона-Комплекс".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2018 зі справи № 12/299, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018, заяву Підприємця задоволено частково; замінено боржника у справі № 12/299 за наказом від 04.07.2007 - ЗАТ "Охорона - Комплекс" на його правонаступника - управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві; постановлено видати Підприємцю дублікат наказу господарського суду міста Києва від 04.07.2007 у справі № 12/299.
Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви Підприємця. Так, згідно з доводами Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, викладеними у касаційній скарзі:
- судами попередніх інстанцій досліджений факт ліквідації ЗАТ "Охорона-Комплекс", проте залишений без належної оцінки та не врахований у розгляді заяви Підприємця;
- суди попередніх інстанцій всупереч законодавчим приписам поклали на учасника акціонерного товариства обов'язок нести відповідальність за прийняті (не прийняті) ліквідаційною комісією рішення щодо включення (не включення) до реєстру вимог кредиторів вимог Підприємця;
- у розгляді заяви Підприємця судами попередніх інстанцій, всупереч приписам процесуального законодавства, фактично встановлений юридичний факт (факт виникнення зобов'язання у засновників товариства за його зобов'язаннями), що має правові наслідки.
Департамент державної служби охорони при МВС України у письмових поясненнях на касаційну скаргу просив скаргу задовольнити повністю, судові акти попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви Підприємця.
У відзиві на касаційну скаргу Підприємець просила залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема про те, що ухвала та постанова ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Розгляд касаційної скарги управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п'ятої статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017).
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до приписів статті 25 ГПК України (в редакції, чинній станом на час звернення Підприємця з відповідною заявою до суду) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Як унормовано статтею 52 ГПК України (в редакції, чинній станом на час вчинення судами відповідної процесуальної дії), у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Згідно з приписами статті 334 ГПК України (в редакції, чинній станом на час вчинення судами відповідної процесуальної дії) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, сама по собі заміна сторони її правонаступником (за наявності відповідних підстав) не є встановленням факту, як помилково вважає управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, а є процесуальною дією, яка вчиняється судом у відповідності до приписів ГПК України і не є розглядом справи по суті спору (як позовних вимог).
Так, у розгляді заяви Підприємця про заміну сторони (боржника) його правонаступниками у порядку процесуального правонаступництва та видачу дублікату наказу у справі № 12/299 судами попередніх інстанцій, зокрема, встановлено таке.
Згідно з протоколом загальних зборів ЗАТ "Охорона-Комплекс" від 18.04.2007 № 21 прийняті рішення, зокрема, про: припинення діяльності ЗАТ "Охорона-Комплекс" шляхом ліквідації у зв'язку з втратою мети діяльності Товариства, визначеної статутом; призначення ліквідаційної комісії; доручення спостережній раді Товариства затвердити проміжний та ліквідаційний баланси.
Відповідно до постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві від 10.09.2007 про закінчення виконавчого провадження № 4239144 наказ господарського суду м. Києва № 12/299, виданий 04.07.2007 разом із постановою про закінчення виконавчого провадження, переданий до ліквідаційної комісії ЗАТ "Охорона-Комплекс" у відповідності до положень статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на те, що 27.08.2007 до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві надійшла заява голови ліквідаційної комісії ЗАТ "Охорона-Комплекс" про закінчення виконавчого провадження (у зв'язку з ліквідацією боржника).
Згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Охорона-Комплекс", яке ухвалене 21.08.2007 (оформлене протоколом від 21.08.2007 № 36), затверджено проміжний ліквідаційний баланс ЗАТ "Охорона-Комплекс" станом на 31.07.2007.
Відповідно до ліквідаційного балансу станом на 03.10.2007 відповідний ліквідаційний баланс затверджений протоколом загальних зборів акціонерів від 18.10.2007 № 38. Вказаний баланс відображає на дату його складення наявність у боржника активів та пасивів і суперечить змісту акта ліквідаційної комісії станом на 26.11.2007 (згідно з яким станом на 26.11.2007 Товариство не має кредиторської та дебіторської заборгованості).
Під час ліквідації ЗАТ "Охорона-Комплекс" за рішенням його власників (управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України та управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві) виплата грошових коштів Підприємцю за наказом господарського суду міста Києва від 04.07.2007 № 12/299 здійснена не була.
Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 27.11.2007 здійснено державну реєстрацію припинення ЗАТ "Охорона-Комплекс" у зв'язку з його ліквідацією та щодо юридичної особи - відповідача (ідентифікаційний код 24523145) правонаступників не зареєстровано.
Задовольняючи заяву Підприємця про заміну сторони (боржника) його правонаступниками у порядку процесуального правонаступництва та видачу дублікату наказу у справі № 12/299, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що нагляд за законністю процедури ліквідації та затвердження ліквідаційного балансу здійснюється власниками Товариства, яким в подальшому передається майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів. Невиконання ліквідаційною комісією під час ліквідації ЗАТ "Охорона-Комплекс" наказу господарського суду міста Києва від 04.07.2007 № 12/299 свідчить про те, що під час здійснення процедури ліквідації ЗАТ "Охорона-Комплекс" як ліквідаційною комісією Товариства, так і його учасниками допущені порушення чинного законодавства.
За наведених обставин вимоги Підприємця про визнання учасника Товариства - управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, на якого, зокрема, законом покладені обов'язки щодо затвердження проміжного ліквідаційного балансу та затвердження ліквідаційного балансу Товариства та якому (як одному з учасників) за законом передається майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, правонаступником ЗАТ "Охорона-Комплекс" щодо зобов'язань останнього з виконання наказу господарського суду міста Києва від 04.07.2007 № 12/299, визнані судами попередніх інстанцій законними та