ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/272/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Донецької області від 07.06.2018 (суддя Кротінова О.В.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 (головуючий суддя: Зубченко І.В., судді: Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа"
про стягнення 4 444 201,37 грн.,
За участю представників сторін:
позивача - Петрук Я.Ю. -адвокат ,
відповідача - не з'явився ,
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк, про стягнення 4 444 201,37 грн., у тому числі основний борг у сумі 2 018 747,47 грн., 7% штрафу в сумі 148 133,60 грн., пеня у сумі 472 001,82 грн., 3% річних у сумі 179 886,94 грн. та інфляційні в сумі 1 625 431,54 грн.
2. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №017/14-ПР від 26.11.2013 щодо здійснення своєчасних розрахунків за поставлений природний газ.
3. Відповідач не скористався своїм правом на відзив як на позовну заяву, так і на апеляційну скаргу.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
4. Рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018, у справі №905/272/18 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 4 019 709,40 грн., у тому числі 2 018 747,47 грн. основного боргу, 95 293,91 грн. пені, 100 349,56 грн. штрафу, 179 886,92 грн. 3% річних та 1 625 431,54 грн. інфляційних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
5. 30.11.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 07.06.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі №905/272/18 до Касаційного господарського суду.
6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2018 року у справі № 905/272/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
7. 21.12.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 31.01.2019, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.01.2019.
8. В судове засідання з'явився представник позивача, який просив суд задовольнити його касаційну скаргу, судові рішення скасувати в частині відмови у позові, в зазначеній частині прийняти нове рішення про задоволення позову. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату місце та час розгляду касаційної скарги.
ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
9. У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення в частині відмови у позові, в зазначеній частині прийняти нове рішення про задоволення позову , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
10. В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилався на- прийняття оскаржуваних судових рішень з порушенням пункту 27 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", статті 1 Закону України "Про електроенергетику", статті 175 Господарського кодексу України, статей 11, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки позивач не є енергопостачальною компанією, а тому Закон не поширює свою дію на спірні правовідносини.
11. Також, на думку скаржника, суди не врахували правової позиції, яка викладена Верховним Судом у постанові від 16.10.2018 у справі № 913/65/18.
12. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
13. 26.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - продавець) та Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №017/14-ПР (далі - договір), за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем.
За умовами п.3.3 договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п.3.4 договору, акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Ціна газу визначена сторонами в розділі 5 договору, зміни до якого вносилися сторонами на підставі додаткової угоди №1 від 08.01.2014, додаткової угоди №2 від 30.04.2014, додаткової угоди №3 від 27.05.2014, додаткової угоди №5 від 27.06.2014, додаткової угоди №6 від 30.09.2014, додаткової угоди №7 від 28.11.2014.
Відповідно до п.6.1 договору, оплата за природний газ з урахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплати в розмірі по 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Додатковою угодою №4 від 26.06.2014р. сторони виклали п.6.1 договору у наступній редакції: "Оплата за природний газ, з врахуванням вартості транспортування територією України, проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 днів до початку здійснення поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу" (набуває чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін).
Пунктом 7.2 сторони обумовили, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 договору, він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
14. Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11 договору).
15. На виконання умов Договору сторонами підписано та скріплено печатками підприємств, зокрема, наступні акти приймання-передачі природного газу: б/н від 28.02.2014; б/н від 31.03.2014; б/н від 30.04.2014; б/н від 31.07.2014; б/н від 31.08.2014; б/н від 31.10.2014; б/н від 30.11.2014; б/н від 31.12.2014.
16. Судами встановлено, що позивачем поставлено, а відповідачем отримано природний газ, зокрема, за період лютий-квітень, липень, серпень, жовтень-грудень 2014 у загальному обсязі 477,381тис.куб.м. на суму 3 003 389,48 грн. Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого природного газу, а також порядку поставки та інших зауважень матеріали справи не містять.
17. Грошове зобов'язання Покупця перед Продавцем природного газу, поставленого, зокрема, у липні, серпні, жовтні-грудні 2014 у загальній сумі 2 018 747,47 грн., у встановлені договором строки не виконано, що і стало причиною звернення позивача з даним позовом до суду.
VІ. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
18. Приймаючи оскаржувані судові рішення про часткове задоволення позову суди попередніх інстанцій виходили з наявності невиконаного грошового зобов'язання відповідача з оплати вартості поставленого позивачем природного газу в сумі 2 018 747,47грн. (основний борг), а з огляду на наявність простроченого грошового зобов'язання та перевіривши наданий позивачем розрахунок, дійшли висновку про те, що розрахунок інфляційних є обґрунтованим та арифметично вірним, а у розрахунку 3% річних допущено арифметичну помилку, тому дійшли висновку про часткове задоволення зазначених позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат в сумі 1 625 431,54 грн. та 3% річних у розмірі 179 886,92 грн.
19. Часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу мотивоване наявністю мораторію на нарахування та стягнення штрафних санкцій з 07.02.2015 на підставі ч.2 ст.2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" №85-VІІІ від 13.01.2015.
VІІ. Позиція Верховного Суду
20. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рі