ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/9047/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",
представник - Мусійченко Д.Л. (довіреність від 26.09.2018 №4236-К-О)
відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ІМЕНІ МІЧУРІНА",
представник - адвокат Кузьменко В.С. (довіреність від 28.01.2019)
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 21.08.2018
у складі колегії суддів: Дармін М.О. (головуючий), Березкіна О.В., Чимбар Л.О.
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області
від 19.02.2018
у складі судді Панни С.П.
у справі № 904/9047/17
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕНІ МІЧУРІНА"
про визнання недійсним договору про внесення змін до кредитного договору
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 04.10.2018, поштовим відправленням, направленим на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018 у справі №904/9047/17 в порядку статей 286, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/9047/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2018.
3. Ухвалою від 29.11.2018 Верховний Суд поновив Акціонерному товариству Комерційному банку "Приватбанк" строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження у справі №904/9047/17 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018 та призначив її розгляд на 29.01.2019.
4. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ІМЕНІ МІЧУРІНА" (далі - відповідач, СТОВ "ІМЕНІ МІЧУРІНА") подало відзив на касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (далі - позивач, скаржник, АТ КБ "Приватбанк").
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
5. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕНІ МІЧУРІНА" про визнання недійсним договору про внесення змін від 13.12.2016 до кредитного договору №DNHSLON06917 від 28.10.2016 з моменту його укладення та стягнення судового збору.
5.1. Позовні вимоги обґрунтовані перевищенням повноважень першим заступником Голови правління Яценком В.А. (довіреність №3997-К-Н-Н від 28.09.2015) під час укладання з відповідачем договору про внесення змін від 13.12.2016 до кредитного договору №DNHSLON06917 від 28.10.2016.
Короткий зміст рішення першої інстанції
6. Рішенням від 19.02.2018 Господарський суд Дніпропетровської області, з посиланням на статті 202, 203, 207, 215, 626-628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 42 Закону України "Про банки і банківську діяльність", у задоволенні позову відмовив.
6.1. Суд першої інстанції встановив обставини укладення 28.10.2016 між ПАТ КБ "Приватбанк" та СТОВ "ІМЕНІ МІЧУРІНА" кредитного договору №DNHSLON06917, пунктами А.1, 2 якого передбачено, що вид кредиту - невідновлювана кредитна лінія з лімітом 230 000 000 грн., а згідно з пунктом А.3 кредитного договору, термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення розміру поточного ліміту (Додаток №1 до цього договору). Місцевим судом також встановлено, що 13.12.2016 між позивачем та відповідачем укладено договір про внесення змін до кредитного договору №DNHSLON06917 від 28.10.2016, яким зазначений кредитний договір викладено у новій редакції, відповідно до якої виключені умови щодо прав позивача вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та інших платежів у разі невиконання або неналежне виконання останнім зобов'язань за договором: щодо форми відсоткової ставки та порядку її зміни; щодо права позивача на договірне списання коштів з рахунків відповідача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором; щодо черговості зарахування коштів на погашення заборгованості; щодо порядку зміни та розірвання кредитного договору; змінено строки нарахування неустойки за порушення умов договору та строки позовної давності; в повному обсязі виключено відповідальність відповідача за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором. При цьому, місцевий суд зазначив, що з розділу III вбачається, що даний договір про внесення змін від 13.12.2016 є невід'ємною частиною кредитного договору №DNHSLON06917 від 28.10.2016, складений у двох примірниках для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, та вступає в дію з моменту підписання обома сторонами.
6.2. Місцевим судом встановлено, що відповідно до довіреності №3997-К-Н-Н від 28.09.2015 Яценко В.А. є першим заступником голови правління банку - керівник корпоративного VІР-Бізнесу, бізнесу великих і VІР-Клієнтів і ОКЦ ГО ПАТ "Приватбанк", діє на підставі зазначеної довіреності, посвідченої Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 28.09.2015 за реєстром №2699 з одного боку. При цьому, пунктом 1 зазначеної довіреності Яценко В.А. уповноважений на укладання кредитних договорів, договорів на придбання майна, майнових прав та інших договорів (угод), пов'язаних із розміщенням коштів, за якими ПАТ КБ "Приватбанк" приймає зобов'язання (за виключенням угод з векселями), а також угод про забезпечення ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язань клієнтів, а сума угоди з кожним клієнтом не повинна перевищувати 750 000 доларів США або еквівалента зазначеної суми у будь-якій валюті за курсом Національною банку України на дату укладання угоди. Зазначена довіреність видана без права передоручення іншим особам та є чинною строком до 28.10.2020.
6.3. Судом встановлено, що сторони, укладаючи 13.12.2016 договір про внесення змін до кредитного №DNHSLON06917 від 28.10.2016, погодили всі істотні умови для даного виду договору, зокрема, суму кредиту, строки повернення кредитних коштів, розміри процентів та порядок їх сплати, строк дії договору.
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд дійшов висновку, що станом на день укладення Договору від 13.12.2016 представник позивача Яценко В.А. мав право вчиняти угоди правочини щодо рухомого та нерухомого майна Банку з лімітом повноважень - 25 861 000 000 грн., а Кредитний договір №DNHSLON06917 від 28.10.2016, до якого внесено зміни Договором від 13.12.2016, є в межах такої суми. Укладаючи Договір від 13.12.2016, Яценко В.А. не приймав рішення про взяття банком на себе зобов'язань по наданню певної суми грошей, оскільки рішення щодо розміру ліміту договору (розміру кредиту) прийнято ще 28.10.2016 та зафіксовано у Кредитному договорі №DNHSLON06917 від 28.10.2016 з огляду на таке:
- повноваження Яценка В.А. визначені, як довіреністю, посилання на яку викладено в преамбулі Договору про внесення змін, так і Статутом Банку, оскільки посада Яценка В.А., як першого заступника Голови Правління Банку, підтверджує його перебування у складі Правління Банку та відповідно до підпункту 25 пункту 9.3.3 Статуту до компетенції Наглядової Ради належить встановлення граничних лімітів (сум) для прийняття рішень по розпорядженню рухомим та нерухомим майном, грошовими коштами банку, а також для Голови Правління банку на укладення угод та вчинення правочинів по розпорядженню рухомим та нерухомим майном, грошовими коштами банку. Отже, Наглядова Рада банку діяла в межах повноважень відповідно до Статуту, прийнявши рішення встановити на період з 05.08.2016 по 31.12.2019 (включно) обмеження у вигляді граничної суми (ліміту) однієї угоди (правочину) в розмірі, що не перевищує 10% вартості активів банку за даними останньої річної фінансової звітності, для Голови Правління, Генерального заступника Голови Правління (діє без довіреності) та Перших заступників Голови Правління (діють без довіреності) на укладення та вчинення правочинів по розпорядженню рухомим та нерухомим майном Банку, а також на укладення будь-яких угод (правочинів) з Національним банком України без попереднього рішення Правління Банку незалежно від кількості таких (правочинів), але завжди з врахуванням зазначеної суми (ліміту) однієї угоди (правочину).
- згідно з Окремою фінансовою звітністю за Міжнародними стандартами фінансової звітності та звіту незалежного аудитора станом на 31.12.2015 розмір активів ПАТ КБ "Приватбанк" складав 258 611 000 000 грн., а 10% від розміру активів позивача станом на 31.12.2015 складало 25 861 000 000 грн.
- укладення Договору про внесення змін до Кредитного договору та надання повноважень Першому заступнику Голови Правління Яценку В.А. для підписання цього Договору зі сторони Банку погоджено з Кредитним комітетом ПАТ КБ "Приватбанк", що вбачається з Протоколу кредитного комітету ПАТ КБ "Приватбанк".
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
8. Постановою від 21.08.2018 Дніпропетровський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018 залишив без змін.
8.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- апеляційний суд дійшов висновку, що предметом спірних змін до Кредитного договору від 13.12.2016 є сума штрафних санкцій, яка підлягала нарахуванню на суму кредиту в розмірі 230 000 000 грн. в редакції кредитного договору №DNHSLON06917 від 28.10.2016 і яка була виключена внаслідок укладання договору про внесення змін від 13.12.2016. При цьому, суд зазначив, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами розміру неотриманих ним коштів, які б мали бути нарахованими за редакцією кредитного договору №DNHSLON06917 від 28.10.2016 внаслідок укладання договору про внесення змін до основного договору від 13.12.2016;
- доводи скаржника про те, що оспорюваний Договір від 13.12.2016 є окремим та самостійним договором та, відповідно, оцінку йому необхідно надавати, не беручи до уваги Кредитний договір, відхилено апеляційним судом, оскільки зміни до Кредитного Договору від 28.10.2016 нерозривно пов'язані з первісним договором та не можуть розглядатися як окремі, так як Договір є невід'ємною частиною Кредитного договору, про що зазначено безпосередньо і в Договорі (розділ ІІІ);
- доводи скаржника щодо того, що у рішенні Наглядової Ради Банку, оформленому протоколом від 05.08.2016 №43, не зазначено про можливість укладати та вчиняти правочини по розпорядженню грошовими коштами апеляційним судом спростовано з посиланням на те, що згідно з частиною 1 статті 190 ЦК України майном, як особливим об'єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки; виходячи з положень цивільного законодавства, апеляційний суд вважав, що наявне у рішенні Наглядової Ради Банку посилання щодо надання певних прав на "розпорядження рухомим та нерухомим майном" містить у собі поняття і грошових коштів (як рухомого майна). Крім того, оспорюваним договором внесено зміни до Кредитного договору, які не стосуються розміру кредитного ліміту, розмір якого визначено Кредитним договором і, укладаючи оспорюваний договір, Яценко В.А. не приймав рішення щодо взяття банком на себе зобов'язань по наданню певної суми коштів, так як рішення відносно розміру ліміту (розміру кредиту) прийнято ще 28.10.2016 та зафіксовано у кредитному договорі, який не є предметом оскарження.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (позивач у справі)
9. Скаржник, з посиланням на статтю 317 ЦК України, доводив, що змінюючи умови користування, не будучи власником кредитних коштів або уповноваженим на їх володіння, користування та розпорядження, Яценко В.А. фактично вжив заходів поза межами своєї компетенції. При цьому, скаржник зазначив, що за спірною угодою змінився обсяг прав кредитора шляхом звуження його прав у разі порушення позичальником умов кредитного договору на загальну суму 8 788 310, 20 доларів США, а сам договір фактично викладений в новій редакції, тому Кредитний договір №DNHSLON06917 в редакції від 13.12.2016 є недійсним.
9.1. Скаржник аргументував, що тлумачення рішення №43 від 05.08.2016 без системного аналізу змісту статуту позивача призвело до неправильного висновку, що зазначеним рішенням Наглядової Ради Банку встановлено ліміт повноважень перших заступників Голови Правління Банку, однак, зазначеними рішенням встановлено обмеження відповідно до підпункту 25 пункту 9.3.3. Статуту та не встановлено ліміту повноважень, а відповідно й не змінено повноважень згідно з абзацом 1 пункту 9.4.6.2. Статуту, так як в самому рішенні №43 від 05.08.2016 відсутні посилання на пункт 9.4.6.2 Статуту. При цьому, окремого рішення про встановлення/зміну ліміту повноважень перших заступників Голови Правління не приймалось.
9.2. Скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином правомочності кредитного комітету та надані позивачем до місцевого суду докази неправомочності такого кредитного комітету і нелегітимності прийнятих ним рішень про схвалення оспорюваного правочину.
Доводи інших учасників справи
10. У відзиві ТОВ "ІМЕНІ МІЧУРІНА" на касаційну скаргу АТ КБ "Приватбанк", з посиланням на статті 139 ГК України та 181 ЦК України, зазначено, що беззаперечним фактом є те, що за законодавством України гроші є майном. При цьому, підписант з боку позивача мав необхідний обсяг повноважень на розпорядження рухомим майном (грошима), кількістю яких визначено ціну основного договору, до якого вносились зміни оспорюваним правочином, що правильно було встановлено судами попередніх інстанцій. Крім того, відсутність в протоколі №43 від 05.08.2016 посилання на пункт 9.4.6.2. Статуту чи на довіреність не змінює суті та змісту рішення Наглядової Ради Банку, зафіксованого у такому протоколі та не спростовує наявності у Наглядової Ради Банку повноважень приймати рішення щодо зміни ліміту повноважень перших заступників Голови Правління Банку та не спростовує факту збільшення такого ліміту повноважень до розміру, зафіксованого протоколом №43 від 05.08.2016.
10.1. У відзиві, з посиланням на статтю 2 Закону України "Про банки і банківську таємницю", статті 653, 1046, 1054 ЦК України також зазначено, що Яценко В.А. не приймав рішення про взяття банком на себе зобов'язань щодо надання суми грошей, оскільки рішення щодо розміру ліміту договору прийнято ще 28.10.2016 та зафіксовано у Кредитному договорі, а грошові кошти станом на дату підписання оспорюваного правочину вже були надані відповідачу.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
11. Цивільний кодекс України
Частина 1 статті 92 - юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Частина 3 статті 92 - орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Частина 4 статті 92 - якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Частини 1, 2 статті 161 - виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).
Частина 1 статті 203 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавс