ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 903/1023/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.
розглянувши касаційну скаргу Луцького національного технічного університету на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 (повний текст складено та підписано 30.11.2018)
за позовом Приватного підприємства "Житлобуд-1"
до Луцького національного технічного університету,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області,
про стягнення 991 596,96 грн.,
За участю представників сторін:
позивача - Проскуровський В.В. - адвокат,
відповідача - Савчук П.П. - керівник,
третьої особи - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. Приватне підприємство Житлобуд-1, звернувшись з позовом до суду, просить стягнути з Луцького національного технічного університету 991 596,96 грн., в т.ч. 61 416,14 грн. - 3% річних та 930 180,82 грн. інфляційних втрат.
2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору будівельного підряду №19/08-244-гв від 30.05.2008 щодо своєчасної оплати виконаних будівельних робіт по реконструкції учбово-лабораторного корпусу ЛНТУ.
3. Відповідач заперечував проти задоволення позову, просив у задоволенні позову відмовити з підстав невизначеності дати настання обов'язку по оплаті виконаних робіт.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
4. Рішенням господарського суду Волинської області від 21.08.2018 у справі №903/1023/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.
5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 рішення місцевого суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
6. 30.11.2018 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Луцький національний технічний університет звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 у справі № 903/1023/16.
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2018 у справі №903/1023/16 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
8. 21.12.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 31.01.2019, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.01.2019.
9. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу.
10. В судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача. Представник відповідача просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Представник позивача просив суд залишити постанову апеляційного суду без змін, скаргу без задоволення.
ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
11. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
12. В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилався на :
- порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення;
- неправильне застосування ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин;
- та стверджував, що умовою для стягнення з відповідача інфляційних та річних є настання прострочення зобов'язання за договором, як це передбачено п. 11.3 укладеного між сторонами договору, а позивачем при поданні позову не було встановлено періоду (дат у розрахунку) прострочення зобов'язання, з якого слід розраховувати інфляційні та річні.
13. Позивач у відзиві на касаційну скаргу посилався на те, що факт прострочення встановлений судовими рішеннями у справі № 903/133/15.
V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
14. 30.05.2008 ПП "Житлобуд-1" (підрядник) та Луцький національний технічний університет (замовник) уклали договір будівельного підряду №19/08-244-гв.
Згідно з п. 1.1 договору замовник доручив, а підрядник зобов'язався на свій ризик виконати та здати закінчені загально-будівельні роботи з реконструкції учбово-лабораторного корпусу ЛНТУ відповідно до погодженого кошторису, а замовник надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну та дозвільну документацію, прийняти від підрядника роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 2.1 договору під роботами, зазначеними у пункті 1.1 договору, сторони мають на увазі загально-будівельні роботи з реконструкції кафе "Меридіан", розташованого по вул. Даньшина, 10 у м. Луцьку під учбово-лабораторний корпус ЛНТУ.
Ціна договору становить 3 831 582 грн, у т.ч. ПДВ 20 % та визначається у договірній ціні, яка є невід'ємною частиною Договору (додаток № 2) і може бути змінена лише за згодою сторін у випадках визначених цим Договором (пункт 2.1 Договору).
Згідно із п. 8.1 договору фінансування робіт здійснюється за кошти державного бюджету.
Відповідно до п. 8.2 договору протягом 10 банківських днів з дати підписання договору замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 10 % від вартості матеріальних ресурсів визначених у договірній ціні, для організації початку виконаних робіт.
Пунктами 4.1, 9.4 договору підрядник зобов'язаний виконати та передати замовнику роботи за актом прийому-передачі робіт до 30.05.2011. Передача робіт підрядником і їх прийняття замовником оформлюється актом приймання-передачі.
Пунктом 10.2.2 договору передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти та оплатити в установленому порядку виконані підрядником роботи.
Договором визначено, що оплата виконаних робіт за договором здійснюється у безготівковій формі. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт, їх вартість (пункти 11.1, 11.2 Договору).
15. Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.
16. Додатковою угодою від 21.04.2011 №1 до Договору сторони передбачили, що у зв'язку з відсутністю фінансування і пов'язаного з цим призупинення робіт, сторони обмежили обсяг робіт і пролонгували термін закінчення робіт до 30.12.2015.
17. Судами також було встановлено, що рішенням господарського суду Волинської області від 23.11.2016, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2018 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2018, у справі № 903/133/15 стягнуто з Луцького національного технічного університету на користь Приватного підприємства "Житлобуд-1" 1 283 121,65 грн. заборгованості за виконані будівельні роботи по реконструкції учбово-лабораторного корпусу ЛНТУ за договором будівельного підряду №19/08-244-гв від 30.05.2008. Обставини, викладені в зазначених судових рішеннях, є преюдиційними в силу положень ч.4 ст.75 ГПК України.
18. Звертаючись з даним позовом до суду позивач вказував на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між ними договору підряду №19/08-244-гв від 30.05.2008, в частині своєчасної оплати виконаних будівельних робіт по реконструкції учбово-лабораторного корпусу ЛНТУ, тому вважав що за період з 27.12.2013 до 12.08.2015 з відповідача слід стягнути інфляційні та річні, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України.
VІ. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
19. Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд вказав, що позивачем не наведено чітких дат з якими пов'язано настання початку прострочення виконання зобов'язання відповідачем, що унеможливлює задоволення його позовних вимог.
20. Скасовуючи вказане рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд апеляційної інстанції з посиланням на справу №903/113/15 дійшов висновку про те, що відповідачем не своєчасно були виконані зобов'язання щодо сплати вартості виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-3) на загальну суму 1 257 962,40 грн., тому наявні підстави для нарахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
VІІ. Позиція Верховного Суду
21. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.
22. Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (далі ЦК):
« 1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.»
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК «Прострочення боржника»:
«Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.»
Аналіз вищевказаних норм свідчить, що для застосування наведеної ч.2 ст.625 ЦК, а саме, нарахування інфляційних та 3% річних від простроченої суми необхідно встановити не тільки факт прострочення та розмір простроченого боргу, але і чіткі дату початку та дату закінчення прострочення відповідної конкретної суми боргу, оскільки лише саме за цей період прострочення у кредитора є право на нарахування боржнику вищевказаних інфляційних та річних на цю суму боргу.
23. Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК:
«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»
Згідно з ч.4 ст.879 ЦК:
«Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.»
24. Предметом позовних вимог у даній справі є вимога про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 61416,14 грн та інфляційних втрат в розмірі 930180,82 грн за період з 27.12.2013 по 12.08.2015.
25. Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції в даній справі, що переглядається, на виконання укладеного між сторонами договору підряду, ПП "Житлобуд-1" виконало роботи на загальну суму 1 257 962,40 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за березень - липень 2012 №№1- 5, які підписані представником замовника та скріплені печаткою адміністративно-господарської частини ЛНТУ, та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за березень-липень 2012, які підписані представником замовника та скріплені гербовою печаткою університету.
Проте, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не встановили та не зазначили в своїх судових рішеннях чітких, конкретних дат підписання зазначених актів приймання виконаних будівельних робіт за березень - липень 2012 №№1- 5 та довідок про вартість виконаних будівельних робіт за березень-липень 2012.
25. Як зазначено судом першої інстанції:
«Згідно п.11.3 Договору, документи про вартість та обсяг виконаних робіт складає підрядник у трьох примірниках, та передає їх замовнику. Замовник протягом 10 днів після їх отримання перевіряє правильність поданих документів, та у випадку відсутності зауважень підписує. Після підписання документів замовник зобов'язаний протягом 60 календарних днів оплатити виконанні роботи.
Позивач стверджує, що строк оплати по останньому акту прийнятих будівельних робіт сплинув 01.10.2012.
Проте, суд не приймає вказане твердження позивача, оскільки з огляду на позицію Верховного суду (наведену в постанові від 05.06.2018р. у справі №903/113/15), в якій зазначено про оформлення актів