Постанова
Іменем України
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 382/2027/16-ц
провадження № 61-16090св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., ХоптиС. Ф.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Київобленерго»,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Яготинського районного суду Київської області, у складі судді Бурзель Ю. В., від 26 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області, у складі колегії суддів: Приходька К. П., Голуб С. А., Іванової І. В., від 29 березня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - ПАТ «Київобленерго») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки АДРЕСА_1. На підставі договору № 053145 про користування електричною енергією від 19 квітня 2001 року користується електричною енергією. Позивач послався на те, що під час перевірки контролерами Яготинського районного підрозділу ПАТ «Київобленерго» стану електроспоживання 11 грудня 2015 року було виявлено порушення ОСОБА_4 пункту 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПКЕЕН), а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі енергопостачальника поза лічильником з порушенням схеми обліку: при від'єднанні ввідного проводу світло в будинку було, наявне відгалуження в частині покрівлі горища.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Київобленерго» 12 592, 16 грн вартості необлікованої електричної енергії.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Київобленерго» 12 592, 16 грн вартості не облікованої електричної енергії.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що актом про порушення, а також показаннями свідка підтверджено, що провід, яким було здійснено самовільне підключення, заходив на один із автоматів, а потім разом із ввідним проводом піднімався нагору у перекриття, розібрання якого є неможливим, що не оспорювалось сторонами по справі, при від'єднанні ввідного провода від лічильника енергопостачання у будинку зберігалось, хоча не повинно було зберігатись, фрагмент провода, яким було здійснено самовільне підключення було вилучено як речовий доказ, про що було здійснено відповідний запис в акті про порушення. В результаті самовільного підключення до електромережі відповідачем задано шкоди, яка підлягає стягненню на корить позивача.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що районним судом обґрунтовано стягнуто з відповідача завдані позивачу збитки у зв'язку із необлікованим споживанням електроенергії. Сам факт перевірки стану енергоспоживання за адресою: АДРЕСА_1, за наслідками якого було складено акт про порушення, відповідачем не оспорювався. ОСОБА_4 є власником земельної ділянки АДРЕСА_1, та на якій розміщений будинок, у якому було виявлено самовільне підключення електроустановок до електромережі енергопостачальника поза лічильником з порушенням схеми обліку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У квітні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2017 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що в акті про порушення ПКЕЕН відсутня інформація щодо перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення. Дії енергопостачальника щодо визнання добового обсягу споживання електричної енергії за актом є неправомірними та суперечать вимогам Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії. Вказане свідчить, що акт оснований на припущеннях. У договорі про користування електричною енергією за № 053145 від 19 квітня 2001 року відсутня адреса будинку відповідача. Позивачем не встановлено, за якою адресою знаходиться будинок, в якому проживає відповідач.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на касаційну скаргу
У поданих запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «Київобленерго»посилається на те, що судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права, при розгляді справи не було допущено порушення норм процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті рішень судів попередніх інстанцій. Судами у повному обсязі досліджено наявні у матеріалах справи докази, яким надана належна оцінка.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_4 є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 призначеної для ведення садівництва, що підтверджується державним актом.
На вказаній земельній ділянці ОСОБА_4 побудовано садовий будинок, який не введений в експлуатацію. На підставі договору про користування електричною енергією № 053145 від 19 квітня 2001 року позивачем здійснювалось електропостачання вказаного садового будинку, що не оспорювалось сторонами по справі.
11 грудня 2015 року під час перевірки контролерами Яготинського районного підрозділу ПАТ «Київобленерго» дотримання споживачами ПКЕЕН працівниками енергопостачальника було виявлено порушення ОСОБА_4 пункту 42 ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі енергопостачальника поза лічильником з порушенням схеми обліку, про що було складено акт про порушення № к031178, який був підписаний представниками енергопостачальника та споживачем ОСОБА_4
На засіданні комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕН 05 січня 2016 року, яке було проведено з участю ОСОБА_4, прийнято рішення провести ОСОБА_4 нарахування вартості спожитої поза приладом обліку електричної енергії згідно пункту 3.1.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, за період 249 днів, тобто з дня останньої технічної перевірки лічильника.
Сума збитків, завданих внаслідок порушення ОСОБА_4 ПКЕЕН, складає 12 592, 16 грн. Період розрахунку 249 днів, з дня останньої технічної повірки лічильника (а. с. 13-14).
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріальног