Постанова
Іменем України
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 225/2841/16-к
провадження № 51-7868 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Ємця О.П.,
при секретарі Матушевській Л.О.,
за участю прокурора Єременка М.В.,
захисників БондараВ.М., Макара І.І.,
засудженого ОСОБА_3,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016050220000395 за обвинуваченням
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Христинівка Народицького району Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_3 на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 29 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 19 квітня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 29 вересня 2017 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 9 років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання зараховано ОСОБА_3 строк перебування під вартою у зв'язку із розглядом вказаного кримінального провадження з 28 лютого 2016 року по 27 квітня 2016 року, з 5 травня 2016 року по 20 червня 2017 включно відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 року, з розрахунку один день знаходження в установі попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по 29 вересня 2017 року з розрахунку один день знаходження в установі попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирішені питання про процесуальні витрати, цивільний позов та речові докази у провадженні .
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 19 квітня 2018 року цей вирок залишено без зміни.
За вироком суду, ОСОБА_3 визнаний винуватим у тому, що він будучи молодшим лейтенантом юстиції, 27 лютого 2016 року, приблизно о 21 год. 50 хв., знаходячись в квартирі по АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, після спільного вживання спиртних напоїв з сержантом ОСОБА_4, в ході словесного конфлікту, умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи намір на позбавлення життя ОСОБА_4, взяв в руки ввірену йому для службового користування зброю - 7,62 мм автомат АКМС серія/НОМЕР_1, до якого був приєднаний магазин, споряджений патронами калібру 7,62х39 мм, здійснив три прицільні постріли, влучив двома пострілами в праве плече та в область грудної клітини ОСОБА_4, заподіяв останньому наскрізні вогнепальні кульові поранення, в результаті чого спричинив тілесні ушкодження, від яких потерпілий помер на місці події. Настання смерті ОСОБА_4 знаходиться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту досудового і судового слідства, неналежну оцінку доказів, просить скасувати постановлені судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що не розглянув його клопотання про допит захисника в якості свідка, а в основу судових рішень покладено показання свідків, які не були очевидцями подій. Вважає, що обвинувачення за ч. 1 ст.115 КК України належними доказами не підтверджене, ОСОБА_4, перебував у стані алкогольного сп'яніння, сам спровокував конфлікт, образливо висловлювався на адресу військовослужбовців. Повідомляє, що в його діях наявний склад військового злочину, при цьому посилається на перевищення меж необхідної оборони. Наголошує, що йому у строк покарання не зараховано строк попереднього ув'язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України та не враховано те, що він сприяв розкриттю злочину і є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У надісланих запереченнях прокурор касаційну скаргу засудженого вважає обґрунтованою в частині зарахування в строк покарання строку попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по 29 вересня 2017 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисники підтримали доводи, викладені у касаційній скарзі.
Прокурор вважає доводи касаційної скарги засудженого обґрунтованими в частині застосування ч. 5 ст. 72 КК України, а решті - безпідставними.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, лише якщо цим не погіршується становище засудженого.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Однобічність і неповнота досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежна, на думку засудженого, оцінка доказів та не взяття до уваги окремих доказів, не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Натомість, зазначені обставини, на які, зокрема, посилається у касаційній скарзі засуджений, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, яка зазначила про відсутність цих порушень вимог КПК України при проведенні досудового розслідування і розгляді справи в суді першої інстанції. Тому, при перегляді судових рішень, суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.
Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
Як убачається з вироку, свої висновки про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено за викладених у ньому обставин, доведено об'єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку, досліджені в судовому засіданні, є допустимими.
Суд, першої інстанції згідно до вимог ст. 94 КПК України дослідив всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для постановлення обвинувального вироку.
Зокрема, суд дослідив показання самого засудженого, який вину не визнав, пояснив, що вході виниклого конфлікту ОСОБА_4 образив військовослужбовців та це його розлютило. Він погано пам'ятає події, запам'ятав лише, що спонтанно встав, пішов в іншу кімнату, де взяв автомат. Постріл не пам'ятає, пам'ятає тільки сварку та образу на ОСОБА_4 Зазначив, що на той момент перебував в стресовому стані, не усвідомлював своїх дій, вів себе схвильовано та не зрозуміло.
Проаналізовано судом і протокол проведення слідчого експерименту від 29.02.2016 року та переглянуто відеозапис слідчого експерименту від 29.02.2016 року, з яких убачається, що ОСОБА_3 показав місця, де він перебував з ОСОБА_4 до початку конфлікту; в зальній кімнаті біля дверей, де він взяв свій автомат; в прихожій, де він стояв і направив автомат на ОСОБА_4, та куди поклав автомат після того, як ним були зроблені постріли.
Взято судом до уваги і висновки судово-медичних експертиз, з яких слідує, що тілесні ушкодження виявлені у потерпілого утворилися незадовго до його смерті внаслідок пострілу, з доволі близької відстані з ручної вогнепальної зброї, патрони якої буди знаряджені кулями. Причиною смерті ОСОБА_4 стала гостра крововтрата, зумовлена наявністю вищезазначених кульових поранень грудної клітки, ушкодженнями внутрішніх органів. Настання смерті потерпілого знаходиться у прямому причинному зв'язку з виявленими ушкодженнями. Тілесні ушкодження, виявлені на тілі потерпілого ОСОБА_4, могли утворитися за обставин, зазначених ОСОБА_3 у ході проведення слідчого експерименту від 29.02.2016 року.
Здійснено судом посилання і на висновок судової балістичної експертизи від 01.04.2016 року, яким встановлено, що автомат, вилучений в ході огляду місця події є ручною нарізною бойовою вогнепальною зброєю - автоматом Калашникова «АКМС» серія/НОМЕР_1, калібру 7,62 мм (7,62х39 мм), 1971 року виготовлення, виготовлений промисловим способом та придатний для стрільби. Три предмети з числа вилучених в ході огляду місця події є частиною боєприпасів - гільзами проміжних патронів калібру 7,62х39 мм.
Обґрунтовано покладено в основу вироку висновок експерта № 306 з фототаблицями до нього, згідно з яким, крім іншого, ушкодження заподіяні при пострілах з вогнепальної зброї одиночними (компактними) снарядами. Враховуючи характер і розміри пошкоджень на представлених шматках шкіри, не виключається можливість їх утворення від куль калібру 7,62 мм.
Правильно зазначено і про відомості закріплення зброї за особовим складом, згідно з якими за ОСОБА_3 закріплена зброя АКСМ НОМЕР_1, ПМ НОМЕР_2.
Проаналізовано судом і показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 допитаних в порядку ст. 225 КПК України слідчим суддею Дзержинського міського суду Донецької області 15 березня 2016 року, показання яких досліджені у судовому засіданні, які пояснили, що ОСОБА_3 повідомив, про те, що саме він застрелив ОСОБА_4 На кухні був труп ОСОБА_4 обпертий спиною до стіни. В коридорі лежав автомат марки АКМС, з пристебнутим магазином, який стояв в автоматичному вогню, ствол був в напрямку до кухні та потерпілого, гільзи були в кухні. ОСОБА_3 розповів йому, що між ними, після вживання алкоголю, виникла сварка в результаті чого він взяв автомат і вистрілив в ОСОБА_4 Зброю при собі носив тільки ОСОБА_3 В квартирі були сліди застілля, слідів боротьби не було. ОСОБА_3 був в стані алкогольного сп'яніння, але ясно висловлювався про те, що сталося, тільки путався в причинах скоєного ним злочину.
Показання цих свідків підтверджуються протоколом огляду місця події з якого, крім іншого, убачається, що при вході в квартиру у коридорі виявлений автомат АКМ-С, при відділенні магазина від автомату виявлено відсутність патронів в каналі ствола. На кухні виявлено труп ОСОБА_4
Взято судом до уваги і показання потерпілої ОСОБА_7, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколи огляду, висновки експертиз.
Доводи касаційної скарги засудженого про наявності в його діях складу військового злочину не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах провадження.
Відповідно до ст. 401 КК України, військовими злочинами, визнаються злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями.
Об'єктивна сторона військових злочинів полягає