Постанова
Іменем України
30 січня 2019 року
м. Київ
справа № 757/25651/17-ц
провадження № 61-38336св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), БілоконьО. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - суддя Верховного Суду України Лященко Наталія Павлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва, у складі судді Цокол Л. І.,
від 14 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Немировської О. В., Чобіток А. О.,
від 24 травня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до
судді Верховного Суду України ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди, посилаючись на те, що ухвалою судді Верховного Суду України
від 17 лютого 2017 року його заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2017 року у справі за його позовом до ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди було залишено без руху для усунення недоліків - сплати судового збору. Ухвалою судді Верховного Суду України від 23 березня 2017 року його заяву було повернуто. Оскільки його не було звільнено від сплати судового збору та відповідно не відновлено його порушене право, позивач суд просив відшкодувати завдану йому майнову шкоду у розмірі стягнутого з нього судовим рішенням судового збору у розмірі 1 929,20 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня
2017 року ОСОБА_4 відмовлено у відкритті провадження за його позовною заявою, оскільки вона не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вимоги позивача не належать до цивільної юрисдикції, оскільки не ґрунтуються на порушенні матеріального права, а по суті є оскарженням процесуальних дій судді, пов'язаних з розглядом справи.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що між позивачем та суддею Верховного Суду України
ОСОБА_6 не виникли правовідносини, на які поширюється юрисдикція судів відповідно до статті 124 Конституції України. Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суддя Верховного Суду України ОСОБА_6 позбавила його права на судовий захист, не розглянувши його справу, рішенням у якій з нього стягнуто судовий збір, не звернувши увагу на його тяжке фінансове становище, а також на те, що судовий збір перевищує 5 відсотків його річного доходу.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що предметом позовних вимог ОСОБА_4 фактично є оскарження процесуальних дій судді Верховного Суду України
ОСОБА_6, пов'язаних з розглядом його заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2017 року.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріальног