Постанова
Іменем України
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 711/11090/16-ц
провадження № 61-15025св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Лесько А.О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 12 травня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (далі - ПАТ «Черкасиобленерго») про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що він проживає в м. Києві та йому на праві власності належить будинок АДРЕСА_2.
22 лютого 2016 року без будь-якого попередження його будинок було відключено від електропостачання представниками ПАТ «Черкасиобленерго». Підставою для відключення будинку від електропостачання стала відсутність доступу до приладу обліку.
У зв'язку з порушенням його прав, він звернувся листом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), яка провела перевірку та зазначила, що пунктом 35 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила) передбачений перелік порушень, за які енергопостачальник має право відключити об'єкт споживача.
При цьому, прав енергопостачальника відключити об'єкт у зв'язку з недоступом до приладу обліку Правилами не передбаченою.
20 січня 2016 року ПАТ «Черкасиобленерго» надіслало йому попередження про відключення будинку від електроенергії з підстав відсутності доступу до приладу обліку протягом двох розрахункових періодів (за листопад та грудень 2015 року).
Квитанції від 09 жовтня 2015 року та від 05 листопада 2015 року містять інформацію про показання приладу обліку, у тому числі, за листопад 2015 року.
Таким чином, дії ПАТ «Черкасиобленерго» по відключенню належного йому на праві власності житлового будинку 22 лютого 2016 року від електропостачання, не відповідають вимогам пункту 30 Правил, а тому повинні бути визнані незаконними із поновленням електропостачання до зазначеного об'єкта споживача.
10 червня 2016 року за підключення свого будинку до енергопостачання він змушений був сплатити 1 706,14 грн.
У зв'язку з наведеним, ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати дії ПАТ «Черкасиобленерго» по відключення належного йому на праві власності житлового будинку 22 лютого 2016 року незаконними, стягнути з ПАТ «Черкасиобленерго» на його користь наступні суми:
- витрати, пов'язані з відновленням електропостачання в сумі 1 706,14 грн;
- судовий збір в сумі 646,40 грн;
- витрати, пов'язані з явкою до Придніпровського районного суду м. Черкаси 21 вересня 2015 року, 21 жовтня 2015 року, до апеляційного суду Черкаської області 24 лютого 2016 року в сумі 600,00 грн;
- витрати, пов'язані з явкою до Придніпровського районного суду м. Черкаси 31 січня 2017 року та 27 лютого 2017 року в сумі 560,00 грн;
- компенсацію за втрачений заробіток в сумі 1 664,38 грн;
- поштові витрати в сумі 84,82 грн;
- вартість недоданої електричної енергії в сумі 1 037,40 грн;
- відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 12 травня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано дії ПАТ «Черкасиобленерго» по відключенню 22 лютого 2016 року будинку позивача за АДРЕСА_2 незаконними.
Стягнуто із ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ОСОБА_4 1 689,25 грн матеріальної шкоди та 646,40 грн судового збору, а всього 2 335,65 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не довів дотримання пункту 30 Правил, зокрема, щодо направлення за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 повідомлення про необхідність передачі позивачем на адресу відповідача показників спожитої енергії чи повідомлення про час наступного відвідування будинку позивача працівниками ПАТ "Черкасиобленерго", у зв'язку із чим відключення будинку споживача ОСОБА_4 від електроенергії є таким, що відбулося з порушенням встановленого порядку, такі дії є незаконними, з відповідача на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню витрати за відновлення електропостачання в сумі 1 689,25 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки є недоведеними.
У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами безпідставно не взято до уваги надані ним квитки і розрахункові листи, які відповідно до статті 85 ЦПК України 2004 року підтверджують витрати, пов'язані з явкою до суду. В порушення пункту 44 Правил судами відмовлено в компенсації недоданої електроенергії за період її відключення з вини постачальника. Крім того, відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 1167 ЦК України він має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому неправомірними діями відповідача.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
23 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є не