Постанова
Іменем України
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 490/9519/15-ц
провадження № 61-13965св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,
учасники справи:
стягувач - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,
боржники - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за заявою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2016 року,
ВСТАНОВИВ :
У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк», Банк) звернулося до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Заява мотивована тим, що 20 червня 2011 року на виконання заочного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 червня 2011 року видано два виконавчих листи про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку в загальній сумі 372 801,41 грн та судових витрат в розмірі 910,00 грн з кожного. Строк пред'явлення виконавчих листів до виконання становив 1 рік та сплив 14 червня 2012 року.
Заявник стверджував, що після ухвалення зазначеного рішення ОСОБА_4 звернулася до Банку для добровільного погашення заборгованості за кредитним договором шляхом проведення реструктуризації заборгованості, яка була погоджена Банком. Однак після проведення реструктуризації заборгованості боржник лише частково погасила кредитну заборгованість, залишок боргу за виконавчим листом складає 146 514,47 грн (заборгованість за тілом кредиту) та 39 812,20 грн. При цьому ОСОБА_4 не відшкодувала Банку стягнуті рішенням суду судові витрати та відмовляється погашати решту кредитної заборгованості.
ПАТ «Укрсоцбанк» посилався на те, що строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання сплив 14 червня 2012 року, коли сторони добровільно вирішили спір та ОСОБА_4 в зв'язку з проведеною реструктуризацією не мала простроченої кредитної заборгованості, виконавчі листи не були пред'явлені до виконання.
Також зазначав, що на дату звернення із цією заявою ОСОБА_4 не повернула кредитну заборгованість, заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 червня 2011 року залишається не виконаним, тому наявні підстави для поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
На підставі викладеного ПАТ «Укрсоцбанк» просило поновити строк для пред'явлення до виконання виконавчих листів Центрального районного суду м. Миколаєва № 2-126/2011 про стягнення зі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку в загальній сумі 372 801,41 грн та судових витрат в розмірі 910,00 грн з кожного.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2015 року заяву ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено.
Поновлено ПАТ «Укрсоцбанк» строк пред'явлення до виконання виконавчого документу по справі №2-126/11, виданого на підставі заочного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 червня 2011 року у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що строк пред'явлення до виконання заочного рішення пропущений з поважних причин, тому підлягає поновленню.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2015 року скасовано та постановлено нову про відмову в задоволенні заяви ПАТ «Укрсоцбанк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що реструктуризація стягнутої кредитної заборгованості не є поважною причиною пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та підставою для поновлення такого строку. При цьому вказано, що пропущений Банком строк є значно більшим, ніж період внесення змін до договору в частині реструктуризації заборгованості.
У червні 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована обставинами, які є аналогічними раніше викладеним в заяві про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У серпні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ОСОБА_5 на касаційну скаргу, в яких зазначено, що оскаржувана ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2016 року - без змін.
16 березня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до Перейти до повного тексту