ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2019 року
Київ
справа №802/2445/16-а
адміністративне провадження №К/9901/31596/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року (головуючий суддя - Сапальова Т.В.)
у справі №802/2445/16-а
за позовом ОСОБА_2
до Немирівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року позивач звернулась в Вінницький окружний адміністративний суд з позовом до Немирівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Немирівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 30.06.2016 №46687-02;
- стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначила про протиправність застосування у 2016 році податковим органом положень ст. 267 ПК України та визначення податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік, посилаючись на те, що їх застосування може мати місце не раніше 2017 року.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року позов задоволено повністю:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Немирівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №46687-02 від 30 червня 2016 року;
- стягнуто на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі 552 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів того, що належний позивачу на праві приватної власності автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року апеляційну скаргу Немирівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задоволено, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року скасовано, та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не надано суду доказів того, що належний їй на праві приватної власності автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про протиправність застосування контролюючим органом положень статті 267 ПК України з метою оподаткування транспортним податком у 2016 році.
01 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач є власником транспортного засобу марки BMW, модель 730D, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з об'ємом двигуна 2 993 куб. см., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 12-13).
30 червня 2016 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №46687-02, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25 000 грн.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають в зв'язку з наступним.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією та Податковим кодексом України (далі -ПК України) в редакціях, що були чинними на момент їх виникнення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Так, Законом України №71-VІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав чинності 01.01.2015, статтю 267 ПК України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок.
24.12.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон Украї