Постанова
Іменем України
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 362/6630/17
провадження № 61-47682св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), БілоконьО. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Платинум Банк»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів:
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, від 31 жовтня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до
публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» (далі -
ПАТ «Платинум Банк», банк) про визнання іпотечного договору закінченим.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 серпня 2007 року між ним, ОСОБА_5 та закритим акціонерним товариством «Міжнародний іпотечний банк», правонаступником якого є ПАТ «Платинум Банк», укладено договір про іпотечний кредит на суму 50 тис. доларів США строком
240 місяців зі сплатою 10,5% річних для придбання квартири АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки на підставі іпотечного договору від 08 серпня 2007 року. Останній платіж за договором про іпотечний кредит ним було сплачено 23 квітня 2014 року. 29 травня 2014 року банк надіслав на його адресу вимогу про дострокове повернення кредитних коштів. Проте, вимогу ним не виконано, а банк не вчинив дій щодо примусового стягнення з нього кредитної заборгованості, у звязку з чим пропустив строк позовної давності. Вважав, що у звязку зі спливом позовної давності до основної вимоги, вважається такою, що спливла позовна давність до додаткової вимоги.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати договір про іпотечний кредит від 08 серпня 2007 року закінченим у зв'язку зі спливом строку позовної давності; зобов'язати відповідача надати нотаріусу заяву про вилучення обтяження щодо предмета іпотеки та повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек щодо предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області
від 30 травня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано договір про іпотечний кредит від 08 серпня 2007 року № 1.07081485, укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та закритим акціонерним товариством «Міжнародний іпотечний банк», правонаступником якого є ПАТ «Платинум Банк», закінченим у зв'язку зі спливом строку позовної давності. Зобов'язано ПАТ «Платинум Банк» надати нотаріусу заяву про вилучення обтяження щодо предмета іпотеки та повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек щодо предмету іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк протягом більше ніж трьох років не намагався у примусовому порядку стягнути заборгованість за спірним кредитним договором, тому договір про іпотечний кредит слід визнати закінченим та зобов'язати відповідача надати нотаріусу заяву про вилучення обтяження щодо предмета іпотеки та повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек щодо предмету іпотеки, оскільки зі спливом строку позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що Законом України «Про іпотеку» не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до вимог кредитора за основним зобов'язанням. Договір про іпотечний кредит, укладений між учасниками справи, не встановлює будь-яких інших умов припинення іпотеки, ніж ті, що передбачені законом. Сплив позовної давності по вимогам кредитора сам по собі не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і не є підставою для припинення іпотеки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд розглянув справу за наявності клопотання позивача про відкладення розгляду справи та надання доказів неможливості прийняти участь у розгляді справи. З урахуванням положень спірного договору про іпотечний кредит та норм чинного законодавства України, договір припинив свою дію ще у червні 2014 року, оскільки банк скористався своїм правом дострокового стягнення заборгованості та змінив строк виконання основного зобов'язання. У касаційній скарзі заявник посилається на сталу судову практику Верховного Суду України та інших судів, відповідно до якого направлення кредитором боржнику вимоги про дострокове повернення кредитних коштів змінює строк виконання зобов'язання.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 08 серпня 2007 року між закритим акціонерним товариством «Міжнародний іпотечний банк», правонаступником якого є
ПАТ «Платинум Банк», та ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено договір про іпотечний кредит № 1.07081485. на суму 50 тис. доларів США зі сплатою 10,50% річних строком 240 місяців. Цільове призначення кредитних коштів - придбання нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до пункту 10.3 договору про іпотечний кредит № 1.07081485. цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами за умовами наявності відтиску круглої печатки кредитора та діє до виконання зобов'язань позичальника за цим договором, що підтверджується довідкою про погашення заборгованості за цим договором.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_4 зазначав, що останній платіж за договором здійснено ним 23 квітня 2014 року, після чого банком було надіслано вимогу від 29 травня 2014 року про необхідність у тридцятиденний термін з моменту отримання цієї вимоги погасити загальну суму заборгованості за кредитним договором, а також штрафні санкції.
Позивач зазначав, що вимогу позивач не виконав, а банк у свою чергу не звернувся до суду із вимогою про стягнення заборгованості чим пропустив трирічний строк позовної давності. На думку позивача, станом на день пред'явлення, строк дії спірного договору про іпотечне кредитування закінчився.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою Перейти до повного тексту