ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2019 року
Київ
справа №814/1793/17
адміністративне провадження №К/9901/58034/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
за участі секретаря судового засідання Гулової О. І.,
представників позивача Людаєв В. В., Білобородова А. А.,
представника відповідача Поворознюк І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Роскосметика» до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: головного державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Лялюк С.В., ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Роскосметика» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року (суддя Біоносенко В. В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року (судді Шеметенко Л. П., Димерлій О. О., Єщенко О. В.),
І. Суть спору
1. У серпні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Роскосметика» (далі - ТОВ «Роскосметика», Товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - ГУ НП), у якому просило:
1.1 визнати неправомірними дії співробітників ГУ НП в щодо не затримання 21 серпня 2017 року транспортного засобу MAN 26.2939973, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_5 і знаходиться в розшуку на підставі постанови головного державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Лялюк С.В. (далі - державний виконавець Вітовського РВ ДВС ГТУЮ) ВП №53966307 від 24 травня 2017 року;
1.2 зобов'язати ГУ НП вчинити певні дії щодо негайного розшуку та тимчасового затримання вказаного транспортного засобу.
2. Обґрунтовуючи свої вимоги Товариство зазначило, що є стягувачем у виконавчому провадженні № 53966307 щодо стягнення з ОСОБА_5 16182 грн. заборгованості. Постановою від 24 травня 2017 року державний виконавець оголосив у розшук автомобіль боржника - MAN 26.2939973, державний номер НОМЕР_1.
3. 21 серпня 2017 року представники позивача самостійно розшукали зазначений автомобіль та за телефоном « 102» викликали представників поліції, а також самостійно звернулися до працівників поліції охорони, які були поблизу подій, та допомогли затримати автомобіль до прибуття працівників поліції за викликом. Однак, представники ГУ НП, які прибули на місце виклику, пересвідчившись у тому, що зазначений автомобіль перебуває у розшуку, не здійснили заходів щодо його затримки та арешту, а відпустили його. Водночас, як зазначає позивач, представникам поліції було достеменно відомо, що зазначений автомобіль розшукується державною виконавчою службою, оскільки ця інформація є у електронній базі МВС, про це повідомляли представники позивача на місці, а крім того поліцейські розмовляли з цього приводу з державним виконавцем по телефону.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. Рішенням від 30 березня 2016 року Апеляційний суд Миколаївської області задовольнив позов ТОВ «Роскосметика» до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та стягнув з останнього як власника джерела підвищеної небезпеки 16182,00 грн. збитків та 2893,00 грн. судових витрат.
5. Вітовський РВ ДВС ГТУЮ за виконавчим листом № 2/477/75/17 відкрив виконавче провадження № 53966307 щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Роскосметика» 16182,00 грн.
6. Постановою від 24 травня 2017 року державний виконавець оголосив в розшук майно боржника, а саме автомобіль НОМЕР_2.
7. На підставі цієї постанови Управління інформаційної підтримки ГУ НП внесло до автоматизованої системи «Відеоконтроль-Рубіж» інформацію про активний розшук автомобіля НОМЕР_2.
8. 21 серпня 2017 року представники ТОВ «Роскосметика» самостійно розшукали автомобіль НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5, та телефоном повідомили про його місцезнаходження на спецлінію « 102» відділу служби « 102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування (УОАЗОР) ГУ НП.
9. Диспетчер диспетчерської служби та моніторингу системи електронного контролю УОАЗОР ГУ НП зазначену інформацію та виклик передав Управлінню патрульної поліції м. Миколаєва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
10. За вказаним викликом на місце події на проспект Миру у м. Миколаєві виїхав наряд патрульної поліції «Кант 307» у складі поліцейських ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Пізніше до зазначеного наряду додатково направили наряд «Кант 303» у складі патрульних поліцейських ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12
11. Працівники патрульної поліції на місті перевірили документи у водія автомобіля НОМЕР_2, склали на нього протокол про адміністративне правопорушення за відсутність страхового полісу та відпустили без затримки транспортного засобу.
12. Диспетчерській службі УОАЗОР ГУ НП патрульні поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_12 подали електроні рапорти такого змісту: «автомобіль в базі не значиться, для поставки на штрафмайданчик. Конфлікт вирішено мирним шляхом, із заявами та поясненнями ніхто не звертався», «претензій до патрульної поліції немає».
13. Працівники ГУ НП за зазначеним викликом не виїжджали, а у зв'язку з відсутністю в повідомленні ознак кримінального правопорушення матеріали були списані.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
14. Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 31 жовтня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
15. Обґрунтовуючи таке рішення суд першої інстанції, серед іншого, зазначив, що наказом Голови Національної поліції України № 1 від 06 листопада 2015 року затверджено структуру територіальних органів поліції, за якою до складу ГУ НП входить кримінальна поліція та органи досудового розслідування. Поліція охорони та патрульна поліція не включені до складу ГУ НП.
16. Наказом Департаменту патрульної поліції від 13 грудня 2015 року, затверджено Положення про Управління патрульної поліції у місті Миколаєві Департаменту патрульної поліції. Зазначене Управління є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції, яке йому прямо підпорядковане.
17. Крім того, на територій Миколаєва також діє Управління поліції охорони в Миколаївській області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 834 від 13 жовтня 2015 року є самостійною юридичною особою.
18. У справі встановлено, що на місці події 21 серпня 2017 року під час вирішення питання про затримання зазначеного автомобіля були присутні працівники патрульної поліції (автомобілі Toyota Prius) та працівники поліції охорони (автомобіль ЗАЗ Сенс). Рішення про незатримання автомобіля, який знаходиться у розшуку державної виконавчої службою та повернення його водію, безпосередньо приймали працівники патрульної поліції.
19. Працівники ГУ НП на місце події не виїжджали, будь-якого рішення щодо затримання автомобіля, який перебуває у розшуку, не приймали. Участь працівників ГУ НП за описаних обставин полягала лише в отриманні виклику на диспетчерську службу « 102» та переадресація його Управлінню патрульної поліції м. Миколаєва.
20. Суд першої інстанції також наголосив, що 02 жовтня 2017 року у судовому засіданні позивачу роз'яснено його право пред'явити вимоги до інших суб'єктів владних повноважень, представники яких були 21 серпня 2017 року безпосередньо на місці події, та вирішували долю автомобіля НОМЕР_2, а саме - до Управління патрульної поліції м. Миколаєва Департаменту патрульної поліції та Управління поліції охорони в Миколаївській області. Як зазначив суд першої інстанції, позивач цим правом не скористався.
21. Крім того, 31 жовтня 2017 року в судовому засіданні ГУ НП заявило клопотання про заміну його на належного відповідача - Управління патрульної поліції м. Миколаєва. Позивач заперечив проти цього клопотання і наполягав на розгляді справи відповідно до його позовних вимог саме до ГУ НП, у зв'язку з чим у задоволенні цього клопотання було відмовлено.
22. З покликанням на частини першу, третю статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд першої інстанції зазначив, що сформульовані позивачем позовні вимоги стосувалися виключно дій співробітників ГУ НП, а тому без уточнення з боку позивача вони не можуть бути розглянуті стосовно іншого відповідача - Управління патрульної поліції. Одночасна заміна особи відповідача, всупереч позиції позивача, та вихід за межі позовних вимог щодо іншого суб'єкта владних повноважень, було б порушенням принципів змагальності та диспозитивності, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа вільна у наданні доказів, доведеності перед судом їх переконливості, а також розпорядженні своїми вимогами на свій розсуд.
23. Оскільки, жоден зі співробітників ГУ НП не розглядав питання про затримання автомобіля та не повертав його водію, а співробітники патрульної поліції не входять до складу ГУ НП і є співробітниками іншого державного органу, суд першої інстанції вирішив, що в задоволенні позовних вимог ТОВ «Роскосметика» до ГУ НП необхідно відмовити у повному обсязі.
24. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 19 грудня 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.
25. Верховний Суд постановою від 14 вересня 2018 року скасував постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, а справу направив на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
26. Підставою для такого рішення слугувало те, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
27. За наслідками нового розгляду Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову від 19 липня 2018 року, якою залишив постанову суду першої інстанції без змін.
28. З-поміж іншого апеляційний суд зазначив, що за цим позовом Товариство оскаржує протиправні дії поліцейських, які є службовими особами Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції Національної поліції, тобто управління, яке не входить у структуру ГУ НП.
29. Під час розгляду справи суд першої інстанції помилково не залучив належного суб'єкта як другого відповідача на підставі статті 52 КАС (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення суду першої інстанції), з огляду на незгоду позивача замінити неналежного відповідача.
30. Водночас, як зазначив цей суд, за правилами частини третьої, четвертої, шостої, сьомої статті 48, а також статей 308, 310 КАС (в редакції, яка діє на момент апеляційного розгляду справи), апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції, тобто, коли публічно-правовий спір вже вирішено, і позбавлений можливості допустити заміну неналежного відповідача чи залучити співвідповідача під час апеляційного розгляду справи, з огляду на те, що вказані процесуальні дії призведуть до розгляду справи спочатку без вирішення судом першої інстанції спору стосовно належного суб'єкта владних повноважень.
31. На підставі наведеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
IV. Касаційне оскарження
32. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і про