ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2019 року
Київ
справа №822/751/17
адміністративне провадження №К/9901/36393/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Блонського В.К. від 20 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Залімського І.Г., суддів: Сушка О.О., Смілянця Е.С. від 20 червня 2017 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2017 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач/Інспекція), в якому просило зобов'язати Кам'янець-Подільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Хмельницькій області включити Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк» до реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2017 рік.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначило, що позбавлення його права бути платником єдиного податку четвертої групи у 2017 році на підставі підпункту 291.5-1.3 пункту 295.5-1 статті 295 Податкового кодексу України є безпідставним, оскільки Товариство на 1 січня базового (звітного) року не мало податкового боргу.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач у 2016 році в повній мірі сплатив податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а помилкове зарахування сплачених позивачем сум за іншим кодом платежу не свідчить про неналежне виконання ним податкового обов'язку щодо сплати вказаного податку та не може бути підставою для відмови у реєстрації СТОВ «Маяк» як платника єдиного податку.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість висновків судів попередніх інстанцій, оскільки вони суперечать нормам матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а саме: - пункту 9.3 статті 9, пункту 10.5 статті 10, пункту 38.1 статті 38, підпункту 266.10.1 пункту 226.10 статті 266 Податкового кодексу України, статтям 8, 45 Бюджетного кодексу України, пункту 2.1 розділу 2 Порядку відкриття та закриття рахунків в національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансові України від 22 червня 2012 року №758, оскільки позивачем несвоєчасно сплачено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 2 154, 84 грн., факт наявності якого підтверджується актом звірки з Ярмолинецьким відділенням Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Хмельницькій області від 24 лютого 2017 року №945-22. Крім того, скаржник вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права - статей 7, 9, пункту 6 статті 107, частини другої статті 123, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в результаті чого він не був неналежним чином повідомлений про розгляд справи і був позбавлений приймати участь в судовому засіданні та подати заперечення проти позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, касаційний суд дійшов висновку відмову у задоволенні касаційної скарги, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк» 01 березня 2000 року зареєстроване як юридична особа та знаходиться на обліку в Ярмолинецькому відділенні Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Хмельницькій області.
Відповідно до довідки Ярмолинецького відділення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області від 15 вересня 2016 року №41 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк» є платником єдиного податку четвертої групи на 2016 рік.
Ярмолинецьке відділення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області листом від 21 лютого 2017 року №99 повідомило позивача про те, що відповідно до підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України він не може бути платником єдиного податку четвертої групи у 2017 році, оскільки станом на 01 січня 2017 року у нього наявний борг в розмірі 2 154, 84 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Пунктом 299.6 статті 299 ПК України встановлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4. пункту 298.1. статті 298 цього Кодексу.
Згідно із підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України не може бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Відповідно підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, с