ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2019 року
Київ
справа №826/16845/16
адміністративне провадження №К/9901/65325/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2018 (головуючий суддя - Бояринцева М.А.)
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 (головуючий суддя - Губська О.А., судді - Ключкович В.Ю., Беспалов О.О.)
у справі № 826/16845/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ), в якому просило:
- визнати протиправними дії ДПІ щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість Товариства за червень 2016 року;
- скасувати рішення ДПІ, оформлене листом від 25.07.2016 № 8908/10/26-50-08-04 про відмову у прийнятті податкової звітності.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що рішення ДПІ від 25.07.2016 є протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки відповідачем у порушення вимог пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не наведено конкретних підстав для відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 01.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018, адміністративний позов Товариства задовольнив:
- визнав протиправними дії ДПІ щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість Товариства за червень 2016 року;
- скасував рішення ДПІ, оформлене листом від 25.07.2016 № 8908/10/26-50-08-04 про відмову у прийнятті податкової звітності.
Судові рішення мотивовані тим, що податкова декларація Товариства з податку на додану вартість за червень 2016 року містить всі обов'язкові реквізити для її прийняття, у зв'язку з чим ДПІ неправомірно відмовила позивачу у прийнятті вказаної декларації.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2016 року не прийнята, оскільки не містить правильного обов'язкового реквізиту, а тому не є податковою.
Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 18.07.2016 Товариство подало до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року.
Листом № 8908/10/26-50-08-04 від 25.07.2016 контролюючий орган повідомив Товариство, що у зв'язку з недостовірністю та невідповідністю даних, надісланих позивачем, податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2016 року не вважається податковою відповідно до вимог пункту 48.7 статті 48 ПК України.
За результатами адміністративного оскарження вказане рішення ДПІ залишено без змін, а скарга Товариства - без задоволення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено факту подання позивачем звітного документа, оформленого з порушенням вимог статті 48 ПК України, оскільки це спростовується матеріалами справи, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятого ДПІ рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 48.1 статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Згідно з вимогами пункту 48.3 статті 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційног