Постанова
іменем України
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 489/2741/17
провадження № 51-5254км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О.П.,
суддів: Кравченка С.І., Білик Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Гапона В.О.,
прокурора Кулаківського К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 15 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150040006760 (об'єднаному з № 12016150040004893) за обвинуваченням
ОСОБА_1, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у місті Сімферополь, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 24 жовтня 2017 року за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ленінського районного суду міста Миколаєва від 24 листопада 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань, ОСОБА_1 призначено покарання за сукупністю злочинів, за які його засуджено за вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 24 жовтня 2017 року та за даним вироком, у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Строк відбування покарання засудженому постановлено обчислювати з 24 листопада 2017 року, в який на підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 29 жовтня 2016 року по 24 листопада 2017 року. При цьому, період попереднього ув'язнення з 29 жовтня 2016 року по 20 червня 2017 року зарахований у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він у вересні 2016 року, діючи повторно, проник до будинку АДРЕСА_2, звідки таємно викрав належний ОСОБА_2, ТВ тюнер "Eurosky", вартістю 680 грн. та чайний сервіз вартістю 70 грн., заподіявши потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 750 грн.
Крім того, 11 вересня 2016 року в період часу з 10 години до 11 годину 40 хвилин, діючи повторно, ОСОБА_1 проник до квартири АДРЕСА_3, звідки таємно викрав належний ОСОБА_3 комп'ютерний монітор "LG", вартістю 1000 грн., радіотелефон "Panasonik", вартістю 400 грн., електричний чайник, вартістю 500 грн., столовий набір вартістю 1500 грн., заподіявши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 3400 грн.
Апеляційний суд Миколаївської області ухвалою від 15 березня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Як на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, засуджений посилається на те, що апеляційний суд розглянув кримінальне провадження без його участі, а також без участі захисника. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст.370 КПК України, оскільки в ній не наведені належні та достатні мотиви прийнятого рішення та підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Крім того, вказує на неправильне застосування судами положень ч.5 ст.72 КК України при зарахуванні строку попереднього ув'язнення у строк покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Кулаківський К.О. вважав, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскільки доводи останнього щодо його неналежного повідомлення про дату та час апеляційного розгляду та проведення розгляду без його участі є обґрунтованими, що призвело до порушення права на захист.
Мотиви суду
Відповідно до ч.1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
Як встановлено у ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 20 КПК України засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Пунктом «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожно