Постанова
Іменем України
30 січня 2019 року
м. Київ
справа № 184/81/17
провадження № 61-45990св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідачі: публічне акціонерне товариство «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, головний державний експерт з умов праці Дніпропетровської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області, у складі судді Гукової Р. М., від 06 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., від 12 вересня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «ПГЗК»), головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, головного державного експерта з умов праці Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він працював у ПАТ «ПГЗК» (у теперішній час АТ «ПГЗК») протягом 35 років 5 місяців 6 днів слюсарем-авторемонтником, з яких на протязі 17 років 9 місяців він працював слюсарем паливної апаратури автотранспортного цеху. За час роботи він отримав захворювання у виді бронхіальної астми, гіпертонії другого ступеня, нейросенсорну туговухість, які на його думку, є професійними захворюваннями, їх наявність підтверджується відповідними виписками закладів охорони здоров'я та долученими позивачем до матеріалів справи доказами. Однак, відповідачем - ПАТ «ПГЗК» (у теперішній час АТ «ПГЗК») розслідування факту його професійного захворювання не проведено та акт форми П-4 про професійне захворювання не складено, що у свою чергу порушує його права та є підставою для звернення із цим позовом до суду.
Із урахуванням зазначеного, уточнивши позовні вимоги, позивач просив позов задовольнити, зобов'язати ПАТ «ПГЗК» (у теперішній час АТ «ПГЗК»), Головне управління державної праці у Дніпропетровській області, Головного державного експерта з умов праці Дніпропетровської області провести розслідування його професійного захворювання, установленого 11 березня 2005 року Криворізьким інститутом промислової медицини, виписка № 772, та скласти акт форми П-4 про професійне захворювання, а також просив стягнути з ПАТ «ПГЗК» на свою користь заподіяну моральну шкоду у розмірі 500 тис. грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставини, на які він посилався на обґрунтування своїх позовних вимог, у тому числі й наявність у нього професійного захворювання, яке ним могло бути отримано під час роботи у ПАТ «ПГЗК».
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що міський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки спеціалізованими лікувально-профілактичними установами зв'язок захворювань ОСОБА_3 з умовами праці у ПАТ «ПГЗК» не встановлено та не підтверджено, а тому повідомлення за формою П-3 не складалось та на адресу ПАТ «ПГЗК» не направлялось, у зв'язку із чим розслідування причин виникнення професійного захворювання у позивача підприємством не організовувалось, а відтак і акт такого розслідування за формою П-4 не складався.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2018 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, неправильно застосовано до спірних правовідносин положення постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, якою був затверджений Порядок розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві, оскільки вказана постанова втратила чинність 01 січня 2012 року, а із позовом позивач звернувся до суду 16 грудня 2016 року, тому саме з моменту заявлення позовних вимог виникли спірні правовідносини. Судами не в повній мірі проаналізовано ситуацію, яка склалася, не в достатній мірі вивчено взаємний зв'язок доказів та окремих документів справи, що стало причиною правильного вирішення справи, а також не надано належної оцінки наявним у справі доказам, які засвідчують наявність професійного захворювання.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2019 року справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, головного державного експерта з умов праці Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди призначено до судового розгляду.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу головне управління Держпраці у Дніпропетровській області посилається на те, що правонаступником територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної служби є саме територіальні органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, до яких перейшли усі документи, архіви територіальних органів Держсанепідемслужби щодо їх діяльності до моменту реорганізації, а тому у головного управління Держпраці відсутні будь-які повноваження щодо внесення змін до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, які складено територіальним органом Держсанепідемслужби.
У поданому відзиві на касаційну скаргу ПАТ «ПГЗК» посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті рішень судів попередніх інстанцій, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх скасування немає. Позивачем не доведено, що ПАТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» було порушено вимоги чинного законодавства України про охорону праці, а також наявності обов'язку відповідача відшкодувати моральну шкоду із урахуванням положень частини другої статті 1167 ЦК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_3 працював у ВАТ «ОГЗК», правонаступником якого є АТ «ПГЗК», у період з 1967 року по 1975 рік слюсарем авторемонтником у ремонтній майстерні автотранспортного цеху, з 1975 року по 1987 рік - слюсарем з ремонту автомобілів в ремонтній майстерні автотранспортного цеху, з 1987 року до грудня 2004 року - слюсарем з паливної апаратури автотранспортного цеху ВАТ «ОГЗК», правонаступником якого є АТ «ПГЗК», з 2004 року по 2005 рік - слюсарем з ремонту автомобілів автотранспортного цеху ВАТ «ОГЗК», правонаступником якого є АТ «ПГЗК», з 01 квітня 2005 року по 13 травня 2005 року - озеленювачем у зоні відпочинку ВАТ «ОГЗК», правонаступником якого є АТ «ПГЗК», 13 травня 2005 року звільнений за згодою сторін, що підтверджується копією трудової книжки.
У період роботи на ПАТ «ПГЗК» (правонаступник АТ «ПГЗК») за професією слюсар авторемонтник, слюсар з паливної апаратури позивач систематично проходив періодичний медичний огляд відповідно до наказу МОЗ України № 45 від 31 березня 1994 року та додатків № 1, № 2 до наказу МОЗ СРСР № 555 від 29 вересня 1989 року. Підозр на професійне захворювання не виявлено (а. с. 71, 112-113, т.1).
У листопаді 2004 року позивач звернувся до міської лікарні, де йому після обстеження виставлено діагноз: хронічний бронхіт та рекомендовано направити на консультацію в клініку Криворізького науково-дослідницького інституту промислової медицини (а. с. 71, т. 1).
ОСОБА_4 був вперше направлений у клініку державної установи Українського науково-дослідницького інституту промислової медицини м. Кривий Ріг у лютому 2005 року для вирішення питання про можливу наявність у нього професійного захворювання.
Відповідно до виписки із історії хвороби № 772 від 11 березня 2005 року ОСОБА_3 встановлено основний діагноз - бронхіальна астма, інтермітуючий перебіг та передбачено контроль у клініці інституту через 3-6 місяці, рекомендовано надати додаткові дані до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці на всіх роботах, починаючи з 1967 року по теперішній час з вказівкою концентрації хімічного складу і часу дії виробничих факторів, яким піддавався ОСОБА_4 І.(а. с. 5, т.1).
Згідно доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, виданої головним державним санітарним лікарем м. Орджонікідзе від 04 травня 2005 року № 2/2 599, у повітрі робочої зони слюсаря по ремонту автомобілів концентрація шкідливих хімічних речовин (вуглеводні аліфатичні, оксид вуглицю) за період 1975-1987 років не перевищувала нормативних показників.
Відповідно до виписки Українського науково-дослідницького інституту промислової медицини м. Кривий Ріг з історії хвороби № 2407 від 01 липня 2005 року ОСОБА_3 встановлено основний діагноз - бронхіальна астма, інтермітуючий перебіг, фаза ремісії. Легенева недостатність першого степеню. Нейросенсорна приглухуватість. З метою динамічного спостереження за розвитком приглухуватості назначено повторне обстеження у клініці інституту слуху через 3-6 місяці, із наданням доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці від 23 грудня 2014 року, в яких необхідно вказати час впливу підвищеного шуму на стенді і при продувці. При цьому вказано, що умови праці не дозволяють виявити зв'язок бронхіальної астми з професією (а. с. 6, 104, т. 1).
Згідно доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, виданої головним державним санітарним лікарем м. Орджонікідзе від 19 вересня 2005 року № 2/2 -1304 за період 1987-2004 роки у процесі роботи на стенді та на робочому місці слюсаря рівні виробничого шуму не перевищують нормативи ДСН 3.3.6.037 - 99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» і становлять в середньому 73 дБ.
05 травня 2006 року Орджонікідзевською міською санепідемстанцією складено акт перевірки дотримання санітарного законодавства в автотранспортному цеху ВАТ «ОГЗК» та обстеження умов праці слюсаря паливної апаратури та слюсаря-ремонтника ремонтної майстерні автотранспортного цеху, відповідно до якого, зокрема, встановлено, що спецодягом та засобами індивідуального захисту працівники ремонтної майстерні забезпечені, згідно з установленими санітарними нормами. Останній періодичний огляд слюсар з ремонту паливної апаратури ОСОБА_3 проходив 20 лютого 2004 року. Підозр на профзахворювання при проходженні профілактичного медичного огляду у ОСОБА_3 не виявлено (а. с. 64 - 66, т. 1).
05 квітня 2006 року головним державним санітарним лікарем м. Орджонікідзе затверджено санітарно-гігієнічну характеристику умов праці ОСОБА_3, підписану помічником лікаря з гігієни праці ОСОБА_5, складену за запитом поліклініки комунального закладу «Центральна міська лікарня», відповідно до якої слюсар з ремонту автомобілів контактує з наступними шкідливими виробничими факторами: масла мінеральні нафтові, виробничий шум, оксид вуглецю, важкість праці, метеофактори. Атестація робочого місця слюсаря з ремонту автомобілів проводилась 23 лютого 2005 року санітарно-промисловою лабораторією ВАТ «ОГЗК» (свідоцтво на право проведення досліджень № 28 від 14 травня 2003 року). Забрудненість повітря робочої зони - масла мінеральні нафтові - кл. небезпеки ІІІ, ГДК -5 мг/м. куб. (за період 1975 - 1987 років згідно досліджень, проведених санпромлабораторією ВАТ «ОГЗК»), концентрація вуглеводнів аліфатичних не перевищувала ГДК (ГДК - 300 мг/м. куб) та складала 80,0 - 200,0 мг/м. куб. Концентрація вуглецю оксиду - кл. небезпеки - ІV, гостро направленої дії, за період 1975-1987 роки не перевищувала ГДК (ГДК - 20,0 мг/м. куб.) та складала 3,12 - 10 мг/м. куб. Виробничий шум - рівень виробничого шуму за період 1975 - 1987 роки не перевищували нормативи ГДР (ГДР - 80дБ) та становили 74?79 дБ.
При обстежені робочих місць слюсаря з ремонту паливної апаратури спеціалістами санітарно-промислової лабораторії міськсанепідстанції були проведені лабораторно-інструментальні дослідження умов праці.
Згідно протоколів № 500-501 від 05 квітня 2006 року рівні виробничого шуму на робочому місці слюсаря з ремонту паливної апаратури не перевищують нормативи ДСН 3.3.6.03799 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку»; згідно протоколу № 595-609 в повітрі робочої зони концентрація масел мінеральних нафтових на 0,38 - 0,7 мг/м. куб. (в 1,08-1,14 рази) перевищує нормативи ГОСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони»; мікроклімат виробничих приміщень згідно протоколу № 488-499 відповідає нормативам ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».
За період 1987-1998 років згідно досліджень, проведених санпромлабораторією ВАТ «ОГЗК», в повітрі робочої зони концентрація вуглеводнів аліфатичних не перевищувала ГДК (ГДК - 300 мг/м.куб) та складала 80,0 - 200,0 мг/м.куб.
В період 1999 року - 2004 років концентрація мінеральних нафтових масел складала 4,6-5,5 мг/м.куб. (ГДК масел мініральних нафтових - 5 мг/м.куб.). Рівні виробничого шуму за період 1987-2004 років при роботі на стенді не перевищували норми ГДР (ГДР - 80дБ) та становили 70-80 дБА. При продувці рівні виробничого шуму дося