ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2019 року
Київ
справа №823/1121/16
адміністративне провадження №К/9901/13808/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Стародуба О.П.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 823/1121/16
за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду, прийняту 20 вересня 2016 року у складі судді Тимошенко В.П. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 08 листопада 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Пилипенко О.Є., суддів Глущенко Я.Б., Шелест Т.О.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2, звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 9,4 га для сінокосіння і випасання худоби в адміністративних межах Вершацької сільської ради Чигиринського району Черкаської області (за межами населеного пункту), викладене в листі від 12 квітня 2016 року №2762/6-16;
зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 вх. №3808/0/5-16-СГ від 14 березня 2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 9,4 га для сінокосіння і випасання худоби в адміністративних межах Вершацької сільської ради Чигиринського району Черкаської області (за межами населеного пункту) та прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Як встановлено, позивач звернувся до відповідача із клопотанням (заявою) від 10 березня 2016 року (вх. від 14 березня 2016 року №3808/0/5-16СГ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у користування на умовах оренди земельної ділянки державної власності, орієнтовною площею 9,4 га, для сінокосіння та випасання худоби в адмінмежах Вершацької сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту. До неї позивач додав копії власного паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, графічний матеріал із зазначенням місця розташування вищевказаної земельної ділянки.
Листом від 12 квітня 2016 року № 2762/6-16 відповідач повідомив позивача про неможливість вирішення вищевказаної заяви з огляду на те, що земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах.
Згідно з Наказом «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах» від 04 квітня 2016 року № 199 спірну земельну ділянку (площею 9,4000 га, кадастровий номер або номер кадастрового кварталу НОМЕР_2) включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу прав на них на земельних торгах.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позову, оскільки земельна ділянка, щодо якої подав клопотання позивач, включена до переліку земельних ділянок, права на яку виставлені на земельні торги, а тому згідно з частиною 3 статті 136 ЗК України у відповідача були наявні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідач надав до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу, просить залишити скаргу без задоволення у зв'язку з її необгрунтованістю.
Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до підп.12 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.02.2015 №14, Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
З аналізу наведених норм вбачається, що відповідача наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних пла