ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 лютого 2019 року
справа №812/1035/17
адміністративне провадження №К/9901/40768/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року у складі судді Свергун І.О.
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у складі колегії суддів Гайдара А.В., Василенко Л.А., Ястребової Л.В.
у справі № 812/1035/17
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Калмичанка»
до Головного управління ДФС у Луганській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
25 липня 2017 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Калмичанка» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкових (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкові повідомлення рішення № 0005021203 від 6 липня 2016 року, № 0005051203 від 6 липня 2016 року, № 0005071203 від 6 липня 2016 року, з мотивів безпідставності їх прийняття.
28 серпня 2017 року Луганський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, адміністративний позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0005071203 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 7 040,61 грн., у тому числі: за податковими зобов'язаннями - 5 632,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 408,13 грн.; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0005021203 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 194 154,21 грн., у тому числі: за податковими зобов'язаннями -155 323,35 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 38 830,86 грн.; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0005051203 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 10 463,15 грн., у тому числі: за податковими зобов'язаннями - 8 370,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 092,65 грн.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач був звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, розташованими в зоні проведення антитерористичної операції, в період з 14 квітня 2014 року по 7 червня 2016 року. Починаючи з 8 червня 2016 року позивач повинен сплачувати плату за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в порядку та розмірах, визначених законом.
У грудні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій податковий орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги та не враховують часткову відмову у задоволенні позову.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
Позивач зареєстрований як юридична особа 27 листопада 1998 року, ідентифікаційний код юридичної особи 30204757.
Позивач подавав до податкового органу звітні податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, в яких самостійно визначав суми зобов'язань, що належать до сплати. Зазначені суми самостійно визначених платежів з орендної плати за землю щомісячно відображались податковим органом в інтегрованій картці позивача за видом платежу орендна плата з юридичних осіб.
У подальшому, 26 квітня 2017 року позивач подав уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, якими з урахуванням звільнення від її сплати в силу статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» зменшено податкові зобов'язання за період з січня по червень 2016 року: в сумі 82 334,64 грн., у сумі 8 423,82 грн., у сумі 5 668,36 грн.
У зв'язку з отриманням вищевказаних уточнюючих податкових декларацій відповідач провів камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності позивача за 2016 рік, за результатами якої 25 травня 2017 року склав акт № 288/12-32-12-03/30204757, яким встановлено заниження позивачем суми податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної/комунальної власності за невитребувані земельні ділянки в розмірі 194 752,04 грн. за 2016 рік, чим порушено пункт 286.2 статті 286, пункт 288.7 статті 288 Податкового кодексу України.
На підставі вказаного акта перевірки відповідач виніс податкові повідомлення-рішення від 6 липня 2017 року № 0005071203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Орендна плата з юридичних осіб на 7 085,45 грн., у тому числі: за податковими зобов'язаннями 5668,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 417,09 грн., № 0005021203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Орендна плата з юридичних осіб на 225 823,86 грн., у тому числі: за податковими зобов'язаннями 180 659,86 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 45 164,00 грн., № 0005051203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Ор