ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 520/16001/16-к
провадження № 51-4675 км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Ткачук Г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12016161480003335, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Арциза Одеської області, жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого в порядку ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК,
за касаційною скаргою захисника Бучацького В.В. на вирок Київського районного суду м. Одеси від 7 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Київського районного суду м. Одеси від 7 серпня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 30 листопада 2017 року змінив вирок в частині застосування ч. 5 ст. 72 КК, зарахувавши ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення з 4 грудня 2016 року по 30 листопада 2017 року з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі. У решті вирок залишив без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 4 грудня 2016 року близько 17:50, перебуваючи біля будинку № 19, розташованому на вул. Ільфа і Петрова в м. Одесі, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої ОСОБА_3, а саме завдавши останній по одному удару рукою по голові та в обличчя, відкрито заволодів її мобільним телефоном марки «Айфон 6» загальною вартістю 21 276 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Бучацький В.В., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх доводів зазначає, що:
- ухвала апеляційного суду не містить короткого змісту доводів, наведених в його апеляційній скарзі, не дано належним чином мотивованих відповідей на всі питання;
- не складено досудової доповіді від органу пробації для забезпечення суду інформацією про обвинуваченого для прийняття рішення про міру покарання та не наведено в ухвалі цього доводу та мотивів його відхилення;
- не враховано, що обшук ОСОБА_1 здійснювався до внесення відомостей до ЄРДР;
- під час обшуку як понятих було залучено близьких друзів потерпілої, одна з понятих є жінкою, тобто особою протилежної статі;
- відсутній протокол обшуку у вигляді окремого документа, про таку слідчу дію не внесено інформації в реєстр матеріалів кримінального провадження, зазначені в протоколі затримання дані про обшук не відповідають вимогам ст. 104 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), цих доводів в ухвалі не спростовано;
- показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 є недопустимими доказами, оскільки ці свідки під час досудового розслідування не були допитані і ці показання в порядку ст. 290 КПК не були відкриті стороні захисту;
- речові докази - мобільний телефон із сім-карткою - стороні захисту також не були відкриті та в судовому засіданні не були досліджені;
- судами порушено право ОСОБА_1 на справедливий суд.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу заперечень від учасників процесу не надходило.
У судовому засіданні прокурор вважав судові рішення законними та обґрунтованими й просив залишити їх без зміни.
Мотиви Суду
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні грабежу із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, ґрунтується на сукупності доказів, досліджених судом, і є правильним.
Так, у судовому засіданні суду першої інстанції потерпіла ОСОБА_3 з впевненістю вказала на обвинуваченого ОСОБА_1 як на чоловіка, який вдарив її по голові і забрав мобільний телефон, що випав у неї з рук. Потерпіла пояснила, що побачила позаду трьох хлопців, коли ті проходили за її спиною, вона озирнулась і одразу відчула удар по голові, однак встигла помітити, що її вдарив обвинувачений, якого вона роздивилася та запам'ятала.
Суд першої інстанції встановив, що показання потерпілої у суді узгоджуються з її показаннями, наданими під час досудового розслідування, є чіткими й такими, в яких вона впевнена і на яких наполягає, та підтверджуються висновком експерта від 13 грудня 2016 року № 3516 про заподіяння потерпілій тілесного ушкодження у виді синця голови.
Також показання потерпілої ОСОБА_3 узгоджуються з показаннями свідків, допитаних у суді першої інстанції, даними протоколу затримання, постановою слідчого про визнання речовим доказом мобільного телефону «Айфон 6», який передано на зберігання під розписку власниці ОСОБА_3, та іншими доказами.
Суд встановив, що потерпіла, поняті, свідки раніше не були знайомі з обвинуваченим та не знайшов підст