1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року

м. Київ

справа № 507/760/16-к

провадження № 51-4427км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Макаровець А.М.,

суддів Маринича В.К., Шевченко Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Демчука П.О.,

прокурора Ткачук Г.В.,

засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

захисника ВойтенкоК.В.

представника потерпілих ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12016160000000109, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого в порядку ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. ПервомайськаМиколаївської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК,

за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 на вирок Любашівського районного суду Одеської області від 14 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_5 та представника потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_4 ? адвоката ОСОБА_3 ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_5

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Любашівського районного суду Одеської області від 14 березня 2017 року ОСОБА_1 і ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 189 КК до покарання у виді позбавлення воліна строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК.

Постановлено стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_5: на користь ОСОБА_6 - 10 900 грн та 10 000 грн у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно; на користь ОСОБА_4 - 10 000 грн моральної шкоди.

Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 5 грудня 2017 року вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_5 залишив без зміни.

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 визнано винуватими у тому, що вони в період з 13 лютого по 18 березня 2016 року за попередньою змовою між собою, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на вимагання грошових коштів, із корисливих мотивів, діючи відповідно до розробленого злочинного плану та розподілу ролей, використовуючи мобільний телефон, неодноразово телефонували на мобільний телефон потерпілому ОСОБА_6 та, погрожуючи застосуванням насильства до нього та його близьких, знищенням або пошкодженням майна, а саме автомобіля потерпілого «Мазда 6», вимагали передачі грошових коштів у сумі 12 000 доларів США, що за курсом НБУ становило 317 547,04 грн.

З метою залякування потерпілого ОСОБА_6 та створення у нього враження, що у разі протидії та невиконання їхніх вимог погрози буде реалізовано, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вступили у попередню змову з невстановленою особою, яка за їх вказівкою в ніч з 19 на 20 лютого 2016 року умисно розбила камінням вікна у будинку АДРЕСА_2, де мешкала ОСОБА_8., сусідка матері потерпілої, переплутавши адресу об'єкта потягання - будинок АДРЕСА_3. У ніч з 11 на 12 березня 2016 року невстановлена слідством особа, діючи за вказівкою і попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_5, умисно розбила камінням вікна у будинку АДРЕСА_4, який належав потерпілому ОСОБА_6

Потерпілий ОСОБА_6, сприймаючи погрози, які по телефону висловлював ОСОБА_1, як реальні, 18 березня 2016 року, виконуючи вимогу останнього, передав через водія таксі ОСОБА_5, який нібито не був обізнаним про обставини справи, частину грошових коштів, які в нього вимагали, у сумі 1 000 доларів США, що за курсом НБУ становило 25 141,64 грн. ОСОБА_1 і ОСОБА_5 розпорядилися грошима на свій розсуд, а саме розділи між собою, після чого того ж дня були затримані.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_4 ? адвокат ОСОБА_3 посилається на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність у частині неправильного вирішення цивільного позову, а також безпідставного застосування до ОСОБА_5 ст. 75 КК, що потягло за собою невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого через м'якість. Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам закону, оскільки не дано відповіді на всі доводи, що були викладені в його апеляційній скарзі, та не мотивовано рішення про залишення вироку без зміни. Просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх доводів зазначає, що:

- ОСОБА_5 цивільний позов не визнав, шкоду не відшкодував, не розкаявся, не допомагав слідству, внаслідок його дій потерпілі були вимушені змінити місце свого проживання та звичний спосіб життя;

- суд встановив, що злочин вчинено за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, проте суд не врахував це при призначенні покарання;

- суд безпідставно не задовольнив у повному обсязі цивільний позов.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати судові рішення.

На обґрунтування своїх доводів зазначав, що:

- суд неправильно встановив фактичні обставини кримінального провадження, упереджено та вибірково оцінив наявні у провадженні докази, у тому числі показання обвинувачених про непричетність ОСОБА_5 та показання потерпілих про відсутність погроз застосування насильства;

- висновок суду про скоєння злочину за попередньою змовою групою осіб ґрунтується на припущеннях, відсутні будь-які докази того, що він узгоджував свої дії з ОСОБА_5;

- суд не взяв до уваги, що він перебував у тяжкому психічному стані після смерті батьків, злочин скоїв внаслідок скрутного матеріального становища;

- справу сфальсифіковано, тому просив притягнути винуватих працівників правоохоронних органів до відповідальності.

Позиції інших учасників судового провадження

На касаційну скаргу представника потерпілих захисник Пілюк Р.В. в інтересах засудженого ОСОБА_5 подав заперечення.

У судовому засіданні:

- засуджений ОСОБА_1 та захисник Войтенко К.В. зазначили, що вимоги поданої касаційної скарги засудженого підтримують частково і просять скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити розгляд у суді апеляційної інстанції, оскільки судом не визначено роль кожного з засуджених у вчиненні злочину. Щодо задоволення вимог касаційної скарги представника потерпілих заперечували;

- представник потерпілих адвокат ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_4 підтримали вимоги поданої касаційної скарги. Щодо задоволення вимог касаційної скарги засудженого потерпіла заперечила, представник вважав, що касаційна скарга засудженого з урахуванням уточнень, зазначених у судовому засіданні, підлягає частковому задоволенню;

- прокурор частково підтримала вимоги касаційної скарги представника потерпілих та заперечувала щодо задоволення касаційної скарги засудженого.

Мотиви Суду

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності працівників правоохоронних органів, що не є компетенцією касаційного суду, у зв'язку з чим доводи у касаційній скарзі в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Водночас за наявності на те підстав він не позбавлений можливості звернутися з такою заявою до відповідних правоохоронних органів.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у вчиненні за попередньою змовою між ними вимагання чужого майна з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_6 та його близькими родичами, що супроводжувалось пошкодженням майна, ґрунтується на сукупності доказів, досліджених судом.

Суд першої інстанції встановив, що винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_5 об'єктивно підтверджується даними протоколів ідентифікації грошових коштів, огляду закупника і вручення грошових коштів, затримання, огляду та ви

................
Перейти до повного тексту