Постанова
іменем України
31 січня 2019 р.
м. Київ
справа № 654/2181/17
провадження № 51-5950км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Ємця О.П.,
суддів: Кравченка С.І., Білик Н.В.,
секретаря судового засідання Гапона В.О.,
за участю:
прокурора Кулаківського К. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 30 січня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017230150001290 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Антрацит Луганської області, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 жовтня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням на нього певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 25 червня 2017 року о 13.00 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території садового товариства «Петровець-3» в будинку АДРЕСА_3, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно завдав ОСОБА_2 два удари ножем у черевну порожнину, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечні для життя.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 30 січня 2018 року вказаний вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме: ст. 75 КК України, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м'якість та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Також зазначає, що апеляційний суд, усупереч вимогам ст. 419 КПК України, взагалі не перевірив та не надав оцінки доводам прокурора щодо явної несправедливості призначеного засудженому покарання через м'якість.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Кулаківський К.О. вважав, що касаційна скарга є необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація дій за ч. 1 ст. 121 КК України, у касаційній скарзі прокурора не оспорюються.
Зі змісту скарги убачається, що прокурор фактично порушує питання про недотримання судом визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання і пов'язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції;