1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року

м. Київ

справа № 607/12331/16-к

провадження № 51- 258км17

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Голубицького С. С.,

суддів Григор'євої І. В., Шевченко Т. В.,

за участю:

секретаря Зайчишина В. В.,

прокурора Кравченко Є.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 23 серпня 2017 року у кримінальному провадженні № 12016210010003476 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Заводське Чортківського району Тернопільськоїобласті, жителя м. Тернополя,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 травня 2017 року,залишеним без змін 23 серпня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області, ОСОБА_1 визнано винуватим у спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень та засуджено за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин.

Як установив суд, ОСОБА_1 близько 17:00 10 жовтня 2016 року в м. Тернополі на подвір'ї дошкільного навчального закладу № 27, під час конфлікту із колишньою дружиною ОСОБА_2, який виникнув на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно рукою завдав їй двох ударів по обличчю, чим спричинив легких тілесних ушкоджень у виді синця правої половини обличчя.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та закрити кримінальне провадження в зв'язку з відсутністю достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати.

Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на неповноту та однобічність судового розгляду. Стверджує, що досудове розслідування здійснювалось не уповноваженим суб'єктом, а тому всі докази здобуті ним є недопустимими.

Вказує, що поза увагою судів обох інстанцій залишилось порушення права на захист, оскільки слідчий всупереч вимогам ст. 20 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не роз'яснив йому права на кваліфіковану правову допомогу. Вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні не відповідає вимогам ст. 290 КПК.

На думку засудженого, при перегляді вироку за апеляційною скаргою захисника Горбуляка І. В. суд апеляційної інстанції належним чином усіх доводів скарги не перевірив, відповіді на них не надав і свої висновки в ухвалі належним чином не мотивував, унаслідок чого постановлене цим судом рішення не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.

Позиція учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни.

Інші учасники були належним чином повідомлені про час та місце касаційного розгляду і в судове засідання не прибули.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Отже, при касаці

................
Перейти до повного тексту