постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
29 січня 2019 року
м. Київ
справа № 752/21794/14-к
провадження № 51- 1618км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Григор'євої І. В., Шевченко Т. В.,
з участю:
секретаря Зайчишина В. В.,
виправданого ОСОБА_1,
захисника Яворського Б.І.,
прокурора Кравченко Є. С.,
потерпілої ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Заріцької О. А., яка брала участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 липня 2017 року у кримінальному провадженні № 12014100010003876 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Києва,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 2 лютого 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим в умисному протиправному заподіянні смерті іншій особі та засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Вирішено питання про запобіжний захід та процесуальні витрати.
Як встановив суд, ОСОБА_1 14 травня 2014 року у проміжок між 20:00 та 21:00 на території лісосмуги по вул. Кайсарова, 7/9 в м. Києві, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків із ОСОБА_4 з метою умисного вбивства наніс їй кілька ударів каменем у голову, після чого стиснув її шию дротом та утримував, поки вона не померла на місці від механічної асфіксії внаслідок удушення.
При перегляді справи за апеляційною скаргою сторони захисту 19 липня 2017 року Апеляційний суд м. Києва вказаний вирок скасував та закрив кримінальне провадження у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_1 в суді і вичерпанням можливості їх отримати.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд цьому суді через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність .
На думку прокурора, скасовуючи вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції надав неправильну та необґрунтовану оцінку зібраним по справі доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку для прийняття саме такого рішення, порушивши вимоги ст. 94 КПК. Наполягає на тому, що докази покладені судом першої інстанції в основу вироку були одержанні у законний спосіб та є допустимими.
На думку прокурора,прийняте апеляційним судом рішення не може вважатися таким, що постановлене з додержанням вимог статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК).
Позиція інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні касаційну скаргу підтримала.
ОСОБА_1 та захисник Яворський Б.І. просили в задоволенні касаційної скарги відмовити і залишити ухвалу апеляційного суду без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За правилами ст. 2 КПК завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов'язок щодо дослідження й оцінки доказів, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
Відповідно до положень ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Заклопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції неповністю або з порушенням.
Статтею ст. 91 КПК передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення). Згідно з вимогами ч. 2 ст. 91 КПК доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Проте, переглядаючи вирок щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника Кривов'яза М. С. апеляційний суд не дотримався зазначених вимог закону.
Як вбачається з матеріалів провадження заклопотанням сторони захисту судом апеляційної інстанції було повторно досліджено письмові докази (протоколи), надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1, яким цей суд надав іншу оцінку ніж суд першої інстанції визнавши їх недопустимими доказами.
У тому числі недопустимим доказом апеля