Постанова
Іменем України
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 305/652/17
провадження № 61-38568св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,
третя особа - Рахівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 на постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 10 травня 2018 року у складі колегії суддів: Фазикош Г. В., Собослоя Г. Г., Бисаги Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А. (далі - приватний нотаріус КМНО Чуловський В. А.), Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи»), третя особа - Рахівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_4 посилалася на те, що 30 серпня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ЗАТ «АКПІБ», ПАТ «Промінвестбанк»), правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи», і нею було укладено кредитний договір № 430 (далі - Кредитний договір), згідно з умовами якого їй надано кредит в сумі 49 500 тис. доларів США на строк до 29 серпня 2026 року. 19 грудня 2007 року між банком і нею було укладено додатковий договір № 1 до Кредитного договору, за умовами якого банк надав їй кредит в сумі 59 400 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором 30 серпня 2006 року між ЗАТ «АКПІБ», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було укладено іпотечний договір № 430/430, згідно з умовами якого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 передали в іпотеку банку нежиле приміщення - вбудоване приміщення міні-цеху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 254,13 кв. м. 11 травня 2015 року приватним нотаріусом КМНО Чуловським В. А. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5674, який став підставою для відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на належне їй на праві власності майно. Виконавчий напис вчинено з грубим порушенням законодавства, оскільки в банку не виникло право вимоги до неї у зв'язку з тим, що термін дії Кредитного договору не закінчився. Нотаріус не переконався у безспірності вимог банку, а виконавчий напис було вчинено на підставі одностороннього розрахунку заборгованості кредитора, який не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача. Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5675, вчинений 11 травня 2015 року приватним нотаріусом КМНО Чуловським В. А. щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 04 липня 2017 року у складі судді Тулик І. І. позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5675, вчинений 11 травня 2015 року приватним нотаріусом КМНО Чуловським В. А. щодо стягнення суми заборгованості за Кредитним договором. Судові витрати залишено за позивачем.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не володів усіма документами, які б підтверджували безспірність заборгованості позивача за Кредитним договором, зокрема розрахунком розміру невиконаних зобов'язань за цим договором із зазначенням суми боргу за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом та пені. Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, який не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача. Тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, зазначений у виконавчому написі, є безспірним.
Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 10 травня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено. Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 04 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ТОВ «Кредитні ініціативи» надало нотаріусу всі необхідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, встановлюють прострочення виконання зобов'язання, а також докази направлення кредитором та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень. Висновки місцевого суду є помилковими, оскільки зроблені без належного з'ясування всіх обставин справи.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У липні 2018 року представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 подала касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 10 травня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Право вимоги в банку у 2015 році ще не виникло, оскільки термін дії Кредитного договору не закінчився. При вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус не врахував і не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за Кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом і пені у виконавчому написі зроблено ТОВ «Кредитні ініціативи» одноособово без врахування думки позивача. Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, який не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача. В матеріалах справи відсутні докази направлення позивачу вимоги про погашення кредитної заборгованості.
У вересні 2018 року ТОВ «Кредитні ініціативи» надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що докази направлення вимоги про усунення порушень містяться в нотаріальній справі. ТОВ «Кредитні ініціативи» надало нотаріусу оригінали документів, які підтверджують безспірність заборгованості за Кредитним договором. Обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні були встановлені дійсні обставини справи та дотримані норми матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині перші статті 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Встановлено, що 30 серпня 2006 року між ЗАТ «АКПІБ» і ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір, згідно з умовами якого ОСОБА_4 надано кредит в сумі 49 500 тис. доларів США під 12 % річних на строк до 29 серпня 2026 року.
19 грудня 2007 року між банком і ОСОБА_4 було укладено додатковий договір № 1 до Кредитного договору, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 59 400 доларів США на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором 30 серпня 2006 року між банком, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 було укладено іпотечний договір № 430/430, за яким ОСОБА_7 і ОСОБА_8 передали в іпотеку банку нежиле приміщення - вбудоване приміщення міні-цеху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 254,13 кв. м, яке належить іпотекодавцям на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І. 22 серпня 2006 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
17 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Промінвестбанк», яке є правонаступником ЗАТ «АКПІБ», та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір про відступлення прав вимоги і договір про передачу прав за Кредитним договором та іпотечним договором від 30 серпня 2006 року № 430/430.
ОСОБА_4 не виконувала належним чином своїх зобов'язань за Кредитним договором, у зв'язку з чим 06 квітня 2015 року ТОВ «Кредитні ініціативи» надіслало їй вимогу № 4860-34 про повернення заборгованості станом на 01 березня 2015 року в розмірі 2 995 997 грн 68 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 1 463 757 грн 75 коп., заборгованості за нарахованими і несплаченими відсотками за користування кредитом - 1 067 698 грн 80 коп. та пені - 464 541 грн 13 коп.
11 травня 2015 року приватним нотаріусом КМНО Чуловським В. А. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5675, згідно з яким запропоновано стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитом за період з 17 грудня 2012 року до 01 березня 2015 року в розмірі 1 463 757 грн 75 коп. та заборгованість за відсотками за користування кредитом - 1 067 698 грн 80 коп.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК Укр