ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 лютого 2019 року
справа №820/5122/18
адміністративне провадження №К/9901/64605/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у складі судді Шляхової О.М.
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у складі колегії суддів Спаскіна О.А., Зеленського В.В., П'янової Я.В.
у справі № 820/5122/18
за позовом Головного управління ДФС у Харківській області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій,
У С Т А Н О В И В :
У червні 2018 року Головне управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просило суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків та зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.
Позовна заява обґрунтована наявністю підстави для прийняття рішення про арешт майна платника податків, передбаченої підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України у зв'язку з відмовою від допущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та наявністю права на звернення податкового органу до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків у банках та інших фінансових установах у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень згідно з підпунктом 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 цього кодексу. У позовні заяві податковий орган викладає обставини щодо наміру проведення фактичної перевірки, які на його думку свідчать про дотримання позивачем усіх вимог законодавства стосовно її проведення.
17 липня 2018 року Харківський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року, в задоволенні позовних вимог відмовив з тих підстав, що на час звернення позивача до суду адміністративний арешт майна платника податків припинено відповідно до приписів пункту 94.10 статті 94, підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, оскільки з моменту прийняття контролюючим органом рішення про накладення адміністративного арешту минуло 96 годин, що свідчить про сплив строку адміністративного арешту майна, застосованого рішенням позивача у справі від 22 червня 2018 року.
Не погодившись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просив скасувати рішення та постанову цих судів та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги податковий орган зазначає, що ним повністю дотримано вимоги статей 80, 81 Податкового кодексу України при здійсненні заходів щодо проведення фактичної перевірки, при цьому касиром (працівником відповідача) відмовлено у допуску посадових осіб позивача до проведення фактичної перевірки, про що складено відповідний акт.
У касаційній скарзі позивач аналізує положення статті 94 Податкового кодексу України та статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України та приходить до висновку, що звернення контролюючого органу до суду за підтвердженням обґрунтованості рішення про адміністративний арешт майна може відбуватися як за особливою (спеціальною) процедурою, так і за правилами загального позовного провадження (за наявності спору про право, що мало місце в межах цих правовідносин).
Щодо наявності підстав для зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, податковий орган в касаційній скарзі аналізує приписи підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України та частини другої статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ та вказує на те, що зупинення видаткових операцій на банківських рахунках є способом, у який реалізується арешт безготівкових коштів суб'єкта.
Позивач спростовує твердження про те, що зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків у банківських установах можливе не на всі кошти на рахунках, а тільки на конкретну суму висновком про те, що в даному випадку мова йде не про право погашення заборгованості відповідача у певній сумі, а про спонукання платника податків до виконання законних та обґрунтованих вимог працівників контролюючого органу.
18 грудня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення недоліків скарги на виконання вимог ухвали цього суду від 24 жовтня 2018 року, справу № 820/5122/18 витребувано з суду першої інстанції.
15 січня 2019 року справа № 820/5122/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
01 лютого 2019 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без її участі, яке задоволене Судом.
05 лютого 2019 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання податкового органу про передачу справи № 820/5122/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України, посилаючись на постанови Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №813/4401/16, від 27 березня 2018 року у справі № 813/2316/17, від 03 травня 2018 року у справі №820/5147/17, від 26 червня 2018 року у справі № 811/1723/17, при вирішенні яких, за позицією позивача, Суд приходить до суперечливих висновків. Позивач вбачає, що ця справа містить виключну правову проблему.
Дане клопотання податкового органу не підлягає задоволенню з огляду на те, що здійснений Судом аналіз наведених у клопотанні судових рішень зумовив висновок про їх ухвалення з урахуванням різних фактичних обставин. Більш того, дане клопотання не підлягає задоволенню з заявлених позивачем підстав (виключна правова проблема), оскільки Суд вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги податкового органу в цій справі з огляду на не дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів.
Касаційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12 червня 2018 року посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області на підставі направлень на проведення перевірки від 07 червня 2018 року №№ 5322, 5323, 5383, 5382 та наказу на проведення перевірки від 07 червня 2018 року №4095, виданого Головним управлінням ДФС у Харківській області, з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками, на підставі підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 на місце здійснення господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для проведення фактичної перевірки.
Касир ОСОБА_3 12 червня 2018 року, отримавши під розписку копію наказу від 07 червня 2018 року № 4095, відмовила у проведені фактичної перевірки та надала письмові пояснення, в яких зазначила, що причиною недопуску посадових осіб позивача слугувала невідповідність наказу № 4095 від 07 червня 2018 року вимогам абз. третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, а саме - в наказі не зазначено підставу для проведення перевірки відповідно до підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, на прохання надати копію твердження покупця, яке начебто є підставою для проведення фактичної перевірки з метою встановлення відповідності вищенаведених обставин, щодо яких призначалася фактична перевірка - представники ДФС відмовились. Окрім того, в наказі здійснено посилання на підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а фактична перевірка стосувалася перевірки оформлення трудових відносин з працівниками, тобто без зазначення підстав для проведення фактичної перевірки відповідно до підпункту 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України працівниками управління аудиту за місцем проведення перевірки, а саме: АДРЕСА_1, складено акт від 12 червня 2018 року № 4377/20-40-14-10/НОМЕР_1, що засвідчує факт відмови касира ОСОБА_3 у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.
На підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області Хачатуряном Б.О. 22 червня 2018 року о 12:35 прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) у зв'язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, яким вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ФОП ОСОБА_1 (п.н. НОМЕР_1), що перебуває (розміщене, зберігається) за податковою адресою: АДРЕСА_2, та місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_1 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»); надіслати рішення з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна ФО-П ОСОБА_1 (п.н. НОМЕР_1).
Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із заявою (поданням) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просило суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків та зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків, відкритих у банківських установах.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року по справі №820/4887/18 провадження за заявою Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 код: НОМЕР_1) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій закрито. Роз'яснено заявнику про його право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
У зв'язку із вищевикладеним Головне управління ДФС