Постанова
Іменем України
30 січня 2019 року
м. Київ
справа №556/1061/17
провадження №61-36705св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Половлівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - орган опіки та піклування Володимирецької районної державної адміністрації, про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 січня 2018 року у складі судді та постанову апеляційного суду Рівненської області від 08 травня 2018 року,
учасники справи:
позивач - Половлівська сільська рада Володимирецького району Рівненської області,
представник позивача - Синявський Олексій Валерійович,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - орган опіки та піклування Володимирецької районної державної адміністрації
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У липні 2017 року Половлівська сільська рада Володимирецького району Рівненської області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, у якому просила виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
2. Позовна заява мотивована тим, що дві кімнати в гуртожитку по
АДРЕСА_1, в яких проживають відповідачі, перебувають на балансі Половлівської сільської ради і є комунальною власністю. Рішення про надання ОСОБА_1 та членам його родини жилої площі в цьому приміщенні відповідними органами сільського самоврядування не приймалось. Вселення відбулося всупереч житловому законодавству, тобто без отримання ордеру, виданого відповідним виконавчим комітетом сільської ради. Відповідачі не входять до кола осіб, які мають право на проживання в цьому гуртожитку, а тому підлягають виселенню без надання іншого житла.
3. Уточнюючи предмет позову, позивач зазначив про те, що спірним приміщенням є квартира АДРЕСА_1 та просив виселити відповідачів, посилаючись на частину третю статті 116 ЖК Української РСР, як таких, що самоправно займають жиле приміщення.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
4. Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області
від 24 січня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Рівненської області від 08 травня 2018 року, позов задоволено частково.
Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
5. Судові рішення мотивовані тим, що вселення відповідачів у спірне приміщення відбулось з порушенням житлового законодавства без отримання в установленому законом порядку ордеру. Відсутність ордера на вселення чи договору про найм або користування квартирою свідчить про те, що проживання відповідачів у спірному приміщення є неправомірним.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
6. У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року ОСОБА_1 і
ОСОБА_2просять скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не довів факт самоправного вселення відповідачами до спірного приміщення. Останні звертались з відповідними заявами про надання житла. Вселення відбулось з відома сільського голови, яка особисто вручила ключі від квартири. Самоправне зайняття жилого приміщення також спростовується актом звірки взаєморозрахунків за електроенергію станом на 17 грудня 2014 року.
8. Касаційна скарга містить посилання на те, що оскаржуваними судовими рішення порушено права малолітніх дітей, які проживають у спірному приміщенні. Посилання апеляційного суду на те, що ОСОБА_1 має власне домогосподарство, що не пов'язане із спірною квартирою, він будує житловий будинок з метою забезпечення своєї сім'ї постійним місцем проживання, заявник вважає безпідставними, оскільки будівництво може зайняти тривалий час, а житлові права дітей вже вирішено.
9. Аргументом касаційної скарги також зазначено те, що хоча позовні вимоги не стосувалися виселення малолітніх дітей, однак виселяючи лише батьків, суд прийняв необґрунтоване рішення про роз'єднання сім'ї та залишення дітей без опіки, фактично виселив і дітей, оскільки їх місце проживання визначається за місцем проживання батьків. Виконання судового рішення може призвести саме до такого результату.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи інших учасників справи
10. Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Перевіривши наведені у касаційних скаргах доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
12. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
13. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
14. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
15. Суди встановили, що чотирьохквартирний житловий будинок по
АДРЕСА_1 належить до комунальної власності та перебуває на її утриманні.
16. У грудні 2014 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вселились в квартиру АДРЕСА_1 без ордера на вселення.
17. Жодний письмовий договір щодо найму або користування вказаним приміщенням між сторонами не укладався.
18. У спірному житловому приміщення також проживають малолітні діти відповідачів: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і сини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.
19. Згідно актів від 14 квітня 2017 року та від 04 липня 2017 року, складених депутатами Половлівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області, відповідачі та їх малолітні діти за наведеною вище адресою проживають незаконно.
20. Позовна заява Половлівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області мотивована тим, що відповідачі самоправно, не маючи ордера, вселилися до квартири АДРЕСА_1, а тому на підставі частини третьої статті 116 ЖК Української РСР підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення.
21. У частині четвертій статті 9 ЖК Української РСР визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
22. Відповідно до частини третьої статті 116 ЖК Української РСР осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
23. З матеріалів справи слідує, що з 15 жовтня 2013 року відповідач ОСОБА_1 працює сезонним кочегаром в Половлівському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад». ( а. с. 38).
24. 28 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звертався до Половлівської сільської ради з заявою про надання житла ( а. с. 33). Матеріали справи не містять відомостей результатів розгляду такої заяви.
25. Фактичне вселення відповідачів у спірне приміщення мало місце у грудні
2014 року.
Згідно доводів відповідачів їм було дозволено проживання у спірному приміщенні, передано ключі від нього, що не спростовано матеріалами справи.
26. Згідно довідки Половлівської сільської ради від 01 серпня 2017 року питання вис