ПОСТАНОВА
Іменем України
22 січня 2019 року
м. Київ
справа №815/3188/13-а
касаційне провадження №К/9901/8154/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 (суддя Цховребова М.Г.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 (головуючий суддя - Семенюк Г.В, судді: Потапчук В.О., Шеметенко Л.П.) у справі № 815/3188/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.01.2013 № 0000051701 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 11553,00 грн.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 15.08.2013 в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.09.2015 залишив постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2013, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 8, 9, 70, 71, 77, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).
Зокрема, наголошує на неподанні органом доходів і зборів жодного документа, який би свідчив про наявність у позивача трудових відносин із ОСОБА_2.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.12.2009 по 08.01.2013, результати якої оформлено актом від 14.01.2013 № 140/17-1/2890915684/1.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, зокрема, вимог пунктів 1.3, 1.9, 1.13, 1.15 статті 1, підпункту 3.1.3 пункту 3.1 статті 3, пункту 7.1 статті 7, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, статті 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпунктів 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пунктів 171.1, 171.2 статті 171 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неутриманням та неперерахуванням до бюджету податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати найманого працівника ОСОБА_2, який у період з грудня 2009 року по березень 2011 року працював у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на посаді менеджера з реклами без належного оформлення трудових відносин та отримував заробітну плату в розмірі 4000,00 грн. на місяць.
На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на вказане порушення Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.01.2013 № 0000051701, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 11553,00 грн.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.
Згідно з підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 цього Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
За правилами пункту 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність