ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 лютого 2019 року
справа №821/1279/16
адміністративне провадження №К/9901/25638/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2016 року у складі судді Циганій С.І.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2016 року у складі колегії суддів Зуєвої Л.Є., Шевчук О.А., Федусика А.Г.
у справі № 821/1279/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Авто»
до Головного управління ДФС у Херсонській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ-Авто» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення, з мотивів безпідставності їх прийняття.
23 вересня 2016 року Херсонський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2016 року, позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих нім рішень, в той час як позивач надав достатні та належні докази зворотнього.
У лютому 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій податковий орган, посилаючись на неповне дослідження всіх обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відповідач стверджує, що податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом згідно зі статтею 20, статтею 75, підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статтею 79 Податкового кодексу України, у зв'язку з отриманням ухвали слідчого судді, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія» за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт №57/21-22-14-04/32479634 від 7 червня 2016 року.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000761422 від 23 червня 2016 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 72 800,00 грн., в т.ч. 58 240,00 грн. - основного платежу, та 14 560,00 грн. - штрафні санкції; №0000761422 від 23 червня 2016 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 609 824,00 грн., в т.ч. 487 859,00 грн. - основного платежу, та 121 965,00 грн. - штрафні санкції.
Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням від 23 червня 2016 року №0000761422 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 609 824 грн. за порушення положень пункту 138.2 статті 138 та підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.
Податковим повідомленням-рішенням від 23 червня 2016 року № 0000771422 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 72 800 грн