ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2019 року
Київ
справа №219/5634/17
адміністративне провадження №К/9901/18331/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №219/5634/17
за позовом ОСОБА_2 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій та бездіяльності неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 липня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Давидовської Т.В., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Чебанова О.О., суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії з 01.02.2017 та зобов'язати здійснити нарахування та виплату належної пенсії з 01.02.2017.
Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року, позовні вимоги задоволено.
Суди встановили, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером та перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території України у м. Бахмут Донецької області згідно довідки №1419057736.
За заявою позивача його пенсійна справа взята на облік в Управлінні та йому виплачувалася пенсія щомісяця в період до 1 лютого 2017 року.
Проте, позивачу з 1 лютого 2017 року виплата пенсії була призупинена для з'ясування фактичного місця його проживання.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суди дійшли висновку про те, що призупинення позивачу виплати пенсії для з'ясування його фактичного місця проживання, суперечить принципам, які закріплені в Конституції України та підставам, наведеними в частині першій статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що перелік підстав для припинення виплати пенсії, встановлений у статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є вичерпним та може врегульовуватись іншими нормативно-правовими актами, а тому позивачу правомірно припинено виплату пенсії.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи,