ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2019 року
м. Київ
справа №826/14482/17
адміністративне провадження №К/9901/41832/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М.,
суддів Гриціва М.І., Стародуба О.П.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 (суддя Шевченко Н.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018 (колегія суддів у складі Бужак Н. П., Костюк Л.О., Троян Н.М.)
у справі №826/14482/17
за позовом Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
про визнання протиправною та скасування частини рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування пунктів 1-2 резолютивної частини постанови відповідача від 29.08.2017 №1039.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 позов задоволено повністю.
3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 13.02.2018 вищевказане рішення суду залишив без змін.
4. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказані судові рішення та відмовити у задоволенні позову.
5. Ухвалою від 30.03.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд) відкрив касаційне провадження.
6. 02.05.2018 на адресу Суду надійшов письмовий відзив позивача на касаційну скаргу, в якому він заявив бажання взяти участь у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги, а також клопотання про заміну первісного позивача правонаступником - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».
7. Ухвалою Суду від 08.01.2019 справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.01.2019. Заслухавши пояснення сторін, за їх згодою розгляд справи продовжено в письмовому провадженні.
8. Ухвалою суду від 04.02.2019 у задоволенні клопотання про заміну позивача правонаступником відмовлено.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. З 03.04.2017 до 03.05.2017 відповідач провів планову перевірку діяльності позивача на предмет дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за період з 01.07.2016 до 31.12.2016.
10. За результатами складено акт перевірки від 03.05.2017 № 62 (далі - акт перевірки).
11. 29.08.2017 відповідач провів відкрите засідання з розгляду акту перевірки, за результатами якого прийняв постанову №1039 "Про накладення штрафу на ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" (далі - спірне рішення).
12. Відповідно до п.1 його вступної частини встановлено порушення Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, затверджених постановою НКРЕ від 13.06.1996 №15 (далі - Ліцензійні умови з передачі електричної енергії), а також Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ від 13.06.1996 №15/1 (далі - Ліцензійні умови з постачання електричної енергії):
- підп.3.1.1 пунктів 3.1 Ліцензійних умов з передачі електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії;
- підпункти 3.2.1 пунктів 3.2 Ліцензійних умов з передачі електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії;
- підп.3.4.1 пункту 3.4 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та підпункт 3.5.1 пункту 3.5 Ліцензійних умов з передачі електричної енергії.
13. Пунктом 2 визначено, що позивач не виконав рішення відповідача - постанову НКРЕКП від 24.12.2015 № 3057 (зі змінами) "Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та тарифів на постачання електричної енергії за регульованим тарифом для ПАТ "Київенерго" в частині дотримання встановленої структури тарифів на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
14. За вчинення зазначених порушень постановою відповідача №1039 на позивача накладено штраф в розмірі 1 700 000,00 грн. (пункт 1 резолютивної частини), зобов'язано при найближчому перегляді тарифів на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та постачання електричної енергії за регульованим тарифом для позивача розглянути питання щодо вилучення зі структури тарифів коштів у сумі 206 480,78 тис. грн. (без ПДВ) (пункт 2 резолютивної частини), з яких:
- 1264,25 тис. грн. (без ПДВ) - сума необґрунтованого перевищення вартості виконання заходів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою на 2016 рік, понад п'ять відсотків;
- 1490,98 тис. грн. (без ПДВ) - сума перевищення фінансування об'єктів (заходів), передбачених схваленою Інвестиційною програмою на 2016 рік у меншій кількості;
- 100255,00 тис. грн. (без ПДВ) - сума необґрунтованого недовиконання Інвестиційної програми на 2016 рік.
Крім того, пунктом третім резолютивної частини зобов'язано вчинити певні дії.
15. Не погоджуючись із рішенням у вищевказаній частині (пункти 1-2 резолютивної частини постанови №1039), позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
16. Позивач стверджує, що відповідач застосував до нього відповідальність у розмірі, передбаченому Законом України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017, який не може застосовуватися до правовідносин 2016 року, які перевірялися.
17. Окрім того, чинне законодавство не передбачає повноважень Комісії на вилучення грошових коштів зі структури тарифу.
18. Відповідач проти задоволення позову заперечував. На його думку, штраф накладено за законом, що діяв на час виявлення порушення та реалізації відповідних повноважень. Щодо інших доводів, то Комісія діяла в межах своїх повноважень, визначених Законом.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив нормативно-правові акти.
20. Проаналізувавши ч.ч. 1 - 3 ст.1, ст.3, ч.ч.1-2 ст.14, ст.19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII), Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII), прийнятий 13.04.2017 та набув чинності 11.06.2017, посилаючись на ст.58 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру санкції за вчинені правопорушення відповідач не мав права застосовувати норми Закону № 2019-VIII до правовідносин, які мали місце в 2016 році, оскільки норми нового закону підвищують, а не зменшують відповідальність.
21. Накладення на позивача штрафу у розмірі 1.700.000 грн. Суд визнав незаконним, оскільки максимальний штраф, передбачений Законом України «Про електроенергетику», становив 850.000 грн.
22. Крім того, врахувавши пункти 1.2, 5.1 Процедури встановлення або перегляду тарифів для ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом, затвердженої постановою НКРЕ від 01.08.2001 № 801 (далі - Постанова № 801), суд дійшов висновку, що вона не передбачає вилучення грошових коштів зі структури тарифу.
23. Застосувавши ст.19 Конституції України, ч.2 ст.14 Закону № 1540-VIII, п.1.2 Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії, затверджений постановою НКРЕ 13.12.2012 № 1627 (далі - Постанова №1627), суд дійшов висновку, що при прийнятті спірного рішення відповідач вийшов за межі своїх повноважень та застосував санкції, не передбачені діючим законодавством (вилучення коштів зі структури тарифу).
24. Суд апеляційної інстанції погодився з вищевказаними висновками суду першої інстанції.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
25. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів з таких підстав:
А) суди помилково застосували до спірних правовідносин закон, який діяв на час вчинення позивачем порушення, а не на час прийняття Комісією спірного рішення;
Б) помилковими є висновки судів про те, що вилучення зі структури тарифів ліцензіатів коштів є штрафною санкцією. У дійсності це повноваженням з державного регулювання, що реалізується у випадках невиконання ліцензіатами інвестиційних програм.
В) Суди не врахували, що позивач не заперечував виявлених відповідачем фактів порушень і сплатив визначений штраф добровільно.
26. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити з підстав необґрунтованості. Основні доводи заперечень відповідають обґрунтуванням позовних вимог та мотивам судових рішень.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Перевіривши доводи касаційної скарги та заперечень, Суд вважає, що висновки судів є правильними лише частково.
28. Ключовими правовими питаннями у спорі є правомірність застосування санкцій, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017, та належність до санкцій такого заходу як вилучення зі структури тарифів ліцензіатів коштів.
(а) щодо розміру штрафу та Закону, який підлягає застосуванню
29. Відповідач перевіряв період діяльності позивача з 01.07.2016 по 31.12.2016. Порушення, за які позивача притягнуто до відповідальності, вчинено саме у цей період.
30. На час вчинення позивачем порушень діяв Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 №575/97-ВР у відповідній редакції (далі - ЗУ №575/97-ВР). Відповідно до ст. 27 цього Закону за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комун