ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 лютого 2019 року
справа №812/538/17
адміністративне провадження №К/9901/38250/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - ОСОБА_1,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (суддя Басова Н.М.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (судді Гайдар А.В., Василенко Л.А., Ястребова Л.В.)
у справі №812/538/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз"
до Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області
про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання висновку про перерахування надмірно сплачених грошових коштів зі сплати земельного податку,
У С Т А Н О В И В:
10 квітня 2017 року Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом, з урахуванням заяв про зміну позовних вимог шляхом їх збільшення від 16 квітня 2017 року, до Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправною бездіяльність податкового органу, що втілилась у ненаданні до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків про перерахування на розрахунковий рахунок Товариства надмірно сплачених грошових коштів, які обліковуються на особистому рахунку з земельного податку юридичних осіб у розмірі 7 000 000 (сім мільйонів) грн 00 коп., про перерахування на розрахунковий рахунок Товариства надмірно сплачених грошових коштів, які обліковуються на особистому рахунку з земельного податку юридичних осіб у розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн 00 коп., просив зобов'язати відповідача з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки про перерахування на розрахунковий рахунок Товариства надмірно сплачених грошових коштів, які обліковуються на особистому рахунку з земельного податку юридичних осіб у розмірі 7 000 000 (сім мільйонів) грн. 00 коп. та про перерахування на розрахунковий рахунок Товариства надмірно сплачених грошових коштів, які обліковуються на особистому рахунку з земельного податку юридичних осіб у розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що на виконання своїх податкових зобов'язань згідно поданої декларації до Відповідача здійснено нарахування зі сплати земельного податку за період з травня 2014 року по 2016 рік включно в загальній сумі 12 289 869,65 грн. Станом на 30 січня 2017 року за ним рахується передплата з земельного податку на загальну суму 12 289 869,65 грн.
04 жовтня 2017 року постановою Луганського окружного адміністративного суду, залишеною без змін 14 листопада 2017 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність податкового органу, що втілилась у ненаданні до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків про перерахування на розрахунковий рахунок Товариства надмірно сплачених грошових коштів, які обліковуються на особистому рахунку з земельного податку юридичних осіб у розмірі 7 000 000 (сім мільйонів) грн. 00 коп., про перерахування на розрахунковий рахунок Товариства надмірно сплачених грошових коштів, які обліковуються на особистому рахунку з земельного податку юридичних осіб у розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн. 00 коп. та зобов'язано податковий орган з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки про перерахування на розрахунковий рахунок Товариства надмірно сплачених грошових коштів, які обліковуються на особистому рахунку з земельного податку юридичних осіб у розмірі 7 000 000 (сім мільйонів) грн. 00 коп. та надмірно сплачених грошових коштів, які обліковуються на особистому рахунку з земельного податку юридичних осіб у розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн. 00 коп.
04 грудня 2017 року податковим органом подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.
05 грудня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного Суду України відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №812/538/17 з Луганського окружного адміністративного суду.
16 січня 2018 року справа №812/538/17 надійшла на адресу Вищого адміністративного Суду України.
14 березня 2018 року справу №812/538/17 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/38250/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за кодом 05763797, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 18 червня 2003 року, як платник податків перебуває на обліку в контролюючих органах з 09 липня 1993 року за №5584/15, з 23 червня 2015 року зареєстровані зміни №1 до Статуту Товариства згідно з якими місцезнаходженням Товариства зазначено: Україна, 93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б.
До вересня 2016 року позивач перебував на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, з 16 вересня 2016 року на виконання Розпорядження Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 08 вересня 2016 року №47-р «Щодо передання платників податків» Товариство переведено на обслуговування до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові міжрегіонального головного управління ДФС, правонаступником якої є податковий орган (відповідач у справі).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у безстроковому користуванні Позивача знаходяться земельні ділянки, які розташовані у м. Луганську, що підтверджується належним чином засвідченими копіями державних актів на право користування землею серія Б №008970 від 1985 року, серія Б №008891 від 1980 року, серія Б №007502 від 1979 року, серія Б №095 063 від 1990 року, рішень виконавчого комітету Луганської міської ради депутатів працюючих Луганської області: №249/9 від 10 травня 1965 року, №267 від 21 травня 1966 року та №9/1 від 07 січня 1969 року.
Вирішуючи спір у справі суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", що зумовило висновок про те, що з 14 квітня 2014 року на території Луганської