ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2019 року
Київ
справа №804/7726/15
адміністративне провадження №К/9901/39854/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
за участю секретаря - Горбатюка В.С.
представника позивача - Компанець М.Б.
представника відповідача - не прибув
касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 (Верба І.О.)
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 (судді Ясенова Т.І., Головко О.В., Суховаров А.В.)
у справі № 804/7726/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Латона Прайм»
до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Латона Прайм» (далі - позивач, ТОВ «Латона Прайм») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Нікопольська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.01.2015 року №0000062201, №0000082201, від 10.04.2015 року №0000072201, від 14.04.2015 року №0000082201.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.01.2015 № 0000062201; від 10.04.2015 № 0000072201 в частині нарахування основного грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 349 340,66 грн. та штрафної санкції на суму 87 335,17 грн.; від 14.04.2015 №0000082201 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 169 165,17 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 скасовано в частині відмови у задоволенні позову та прийнято в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000082201 від 13.01.2015, № 0000072201 від 10.04.2015 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму нарахованого основного платежу у розмірі 16 483,34 грн. та штрафних санкцій на суму 4120,83 грн. та № 0000082201 від 14.04.2015 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7083,17 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними,обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень на перевірку від 15.10.2014 № 463/2201, № 466/2201, № 454/2201, № 465/1703, від 29.10.2014 № 578/220, № 577/220, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Латона Прайм» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.12.2011 по 31.12.2013 відповідно до затвердженого плану графіку.
За результатами перевірки 03.12.2014 складено акт № 3779/2201/37857366, згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення: підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, всього у сумі 382 351 грн.; пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 416 354 грн., пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у загальній сумі 176 249 грн.; пункту 2.8 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.
На підставі акту перевірки від 03.12.2014 № 3779/2201/37857366 відповідачем прийняті та направлені позивачу податкові повідомлення-рішення від 13.01.2015 року форми «р»: № 0000062201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 477 938,75 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 382 351 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 95587,75 грн.; № 0000072201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 520 442,50 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 416354 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 104 088,50 грн.; № 0000082201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 176 249 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.
За результатом розгляду скарги, рішенням від 31.03.2015 року №2597/10/04-36-10-0709 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 13.01.2015 року №0000062201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 477938,75 грн. (основний платіж - 382351 грн., штрафні (фінансові) санкції - 95587,75 грн.), а скаргу платника податків на зазначене податкове повідомлення-рішення - без задоволення та скасовано податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 13.01.2015 року № 0000072201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та №0000082201 про зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 50530 грн., а у іншій частині скаргу платника податків на зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без задоволення.
На підставі рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 31.03.2015 року №2597/10/04-36-10-0709 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 10.04.2015 року №0000072201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 457 280 грн., в тому числі за основним платежем 365 824 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 91 456 грн.;
- від 14.04.2015 року №0000082201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суми 176 249 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями:
- № 0000062201 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств: по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_4 - нараховано основного платежу 108724 грн. та штраф 27181 грн.; продаж товарів нижче собівартості - нараховано основного платежу 59191 грн. та штраф 14797,75 грн.; за простроченою заборгованістю - основного платежу 214436 грн. та штраф 56609 грн.;
- № 0000072201 збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ: продаж товарів нижче собівартості - нараховано основного платежу 52662,69 грн. та штраф 13165 грн.; за простроченою заборгованістю - основного платежу 183275,38 грн. та штраф 45818 грн.; по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_4 - нараховано основного платежу 113402,59 грн. та штраф 28350 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «Валга» - нараховано основного платежу 9600 грн. та штраф 2400 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «Бумпак Плюс» - нараховано основного платежу 4900,01 грн. та штраф 1225 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «Санторіна» - нараховано основного платежу 1983,33 грн. та штраф 495 грн.;
- № 0000082201 зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ: продаж товарів нижче собівартості - зменшено основного платежу на 168220,17 грн.; по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_4 - зменшено основного платежу на 945 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «Транс сервіс груп плюс» - зменшено основний платіж на 7083,33 грн.
Доводи касаційної карги зводяться до того, що підставами для визначення позивачу податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючих про неправомірність формування позивачем складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_4, оскільки, за твердженням податкового органу, контрагент позивача не мала необхідних умов для провадження підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з тих мотивів, що відповідачем не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем задекларовано суми з ПДВ та валових витрат по операціям з ФОП ОСОБА_4 На час виписки податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ і виписані податкові накладні мають всі необхідні реквізити, інші досліджені первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій. Крім того, документально підтверджується відсутність продажу виготовленої продукції за цінами, нижчими за собівартість їх виготовлення. Щодо взаємовідносин з ТОВ «Валга» (ТОВ «Раквере»), ТОВ «Санторіна», ТОВ «Бумпак Плюс», ТОВ «Транс сервіс груп плюс», то судом зазначено, що на підтвердження господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем надано формально оформлені документи бухгалтерського обліку, які в своїй сукупності не підтверджують реальність господарських операцій. Крім того, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0000082201 від 13.01.2015, оскільки це рішення скасовано в порядку адміністративного оскарження рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 31.03.2015 року №2597/10/04-36-10-0709, а отже є відкликаним та таким, що не створює для платника податків жодних обов'язків по сплаті нарахованих ним сум грошового зобов'язання.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено наявності в діях позивача факту вчинення порушень податкового законодавства. Крім того, суд першої інстанції, посилаючись, як на підставу відмови у скасуванні податкового повідомлення-рішення № 0000082201 від 13.01.2015, на скасування його в порядку адміністративного оскарження рішенням Головним управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 31.03.2015, не врахував, що вказаним рішенням податкове повідомлення-рішення №0000082201 від 13.01.2015 скасовано лише в частині податкового зобов'язання на суму 50 530 грн., а не у повному обсязі. Відповідачем повторно винесено податкове повідомлення-рішення №0000082201 від 14.04.2015 на повну суму податкового зобов'язання 176 249 грн. Докази надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення на зменшену суму податкового зобов'язання, відсутні. Отже відповідно до положень пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України по