ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 лютого 2019 року
справа №824/51/16-а
адміністративне провадження №К/9901/27065/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року у складі судді Брезіної Т.М.
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2016 року у складі колегії суддів Матохнюка Д.Б., Боровицького О.А., Сапальової Т.В.
у справі № 824/51/16-а
за позовом Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України
до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У лютому 2016 року Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України (далі - позивач у справі) звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2015 року № 0017731501, яким за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 % у сумі 9388,39 грн., з мотивів безпідставності його прийняття.
20 січня 2016 року Наказом № 52 Державна податкова інспекція у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області перейменована на Чернівецьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області
5 квітня 2016 року Чернівецький окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2016 року, позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач самостійно визначив свої зобов'язання шляхом подання декларацій з податку на додану вартість і з незалежних від нього причин не мав змоги акумулювати визначені кошти, а тому застосована податковим органом штрафна санкція за затримку перерахування податку на додану вартість є неправомірною та такою, що прийнята необґрунтовано без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, нерозсудливо і непропорційно.
У серпні 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в якої податковий орган, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідач стверджує, що податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.
Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій без змін. Доводи позивача збігаються з доводами, викладеними в судових рішеннях.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України значиться як державна нефінансова корпорація. Згідно Витягу 1424124500039 з Реєстру платників податків на додану вартість позивач, як сільськогосподарське підприємство, здійснює вирощування зернових та технічних культур та згідно рішення №83 від 1 квітня 2014 року внесене до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Відповідно до довідки Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області від 24 березня 2014 року зазначено, що позивач дійсно обслуговується в Держказначействі у Чернівецькій області та фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Податковим органом проведена камеральна перевірка даних, задекларованих Буковинською державною сільськогосподарською дослідною станцією Національної академії аграрних наук України, у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2011 року, лютий - травень, липень - грудень 2012 року, та лютий - березень 2013 року, за наслідками якої встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання по деклараціях з податку на додану вартість в розмірі 46941,95 грн., за результат