ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 лютого 2019 року
справа №812/325/15
адміністративне провадження №К/9901/27111/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року у складі судді Борзаниці С.В.
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2016 року у складі колегії суддів Шишова О.О., Сіваченка І.В., Чебанова О.О.
у справі №812/325/15
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання»
до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У травні 2015 року Товариство з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі, правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 травня 2015 року № 0000072201, яким застосовано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 1 329 490 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
18 грудня 2015 року постановою Луганського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2016 року, позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 травня 2015 року № 0000072201, яке винесене щодо Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання».
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій висновувалися з того, що позивач перебуває на обліку та здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції. При цьому суди зауважили, що стаття 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не пов'язує наявність або відсутність форс-мажорних обставин з підставами звільнення платників податків від відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
08 серпня 2016 року податковим органом до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги, відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме вимог статей 4, 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94), статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669), статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржник доводить правомірність своїх дій щодо проведення перевірки, обґрунтовує наявність складу валютного правопорушення, зауважує, що позивачем не надано сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини.
08 серпня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 08 вересня 2016 року (суддя Костенко М.І.).
03 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою за наслідком усунення недоліків касаційної скарги в установлений судом строк.
23 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду прийнято до свого провадження матеріали касаційної скарги № К/9901/27111/18 та витребувано із Луганського окружного адміністративного суду справу № 812/325/15.
02 березня 2018 року справа № 812/325/15 надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Судами попередніх інстанцій установлено, що у квітні 2015 року посадовими особами податкового органами проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 08 травня 2012 року по 16 квітня 2015 року, за результатами якої складено акт від 05 травня 2015 року № 829/22-04643841 (далі - акт перевірки).
08 травня 2015 року на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірне у цій справі податкове повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000072201 за порушення статті 1 Закону № 185/94 та підставі статті 4 цього Закону застосовано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 1 329 490 грн.
Судами попередніх інстанцій установлено, що між Товариством та контрагентами укладено контракти від 23 вересня 2013 року № Тgaz 15/7-35 (Державний концерн "Туркменгаз"), від 08 травня 2012 року № 17 (SPARKLING OIL STAR LTD), від 21 серпня 2014 року № 12 (AZMEKO International Finance LTD) на поставку хімічного обладнання.
Склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, доводиться податковим органом внаслідок встановлення несвоєчасного зарахування на валютні рахунки Товариства в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей за вказаними зовнішньоекономічними контрактами у 2014-2015 роках. Факт несвоєчасного зарахування коштів не є спірним у цій справі. Спірним є застосування пені з урахуванням того, що підприємство знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції.
За змістом статті 1 Закону № 185/94 виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Протягом 2014-2015 років Національним банком України прийнято постанови від 12 травня 2014 року № 270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», від 20 серпня 2014 року № 515 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», від 01 грудня 2014 року № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», від 03 березня 2015 року № 160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», від 03 червня 2015 року № 354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», від 03 вересня 2015 року № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», від 04 грудня 2015 року № 863 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», якими на відповідні періоди зменшувався граничний строк здійснення розрахунку у валюті до 90 днів.
Відповідно до статті 4 Закону № 185/94 порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної вир