ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2019 року
Київ
справа №295/15121/16-а
адміністративне провадження №К/9901/30776/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шевчук С.М., Бучик А.Ю., Майора Г.І. від 27 червня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просив:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 2060/г-11 від 25 листопада 2016 року в переведенні його на пенсію за вислугу років та просить зобов'язати відповідача перевести його на пенсію за вислугу років з дати звернення - 14 листопада 2016 року.
В обґрунтування позову зазначив, що він має більше ніж 26 роки 07 місяців вислуги, необхідної для призначення пенсії на підставі статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). В зв'язку з чим, вважає, що допущені відповідачем порушення норм Закон № 2262-XII суттєво порушують його права.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 30 березня 2017 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом а статті 12 Закону № 2262-XII.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено, постанову Богунського районного суду м. Житомира від 30 березня 2017 року скасовано; прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Задовольняючи апеляційну скаргу, Житомирський апеляційний адміністративний суд у рішенні від 27 червня 2017 року виходив з того, що до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії. В той же час, для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом № 2262-XII розмірі, а до цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні Законом не передбачено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Житомирського апеляційний адміністративний суд у рішенні від 27 червня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Богунського районного суду м. Житомира від 30 березня 2017 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно наказу № 72 о/с від 30 грудня 2015 року вислуга років на день звільнення позивача складає: календарна - 21 рік 06 місяців 05 днів, у пільговому обчисленні - 26 років 07 місяці 23 дня.
14 листопада 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію за вислугу років.
Рішенням відповідача від 25 листопада 2016 року позивачу було відмовлено в переведенні на пенсію за вислугу років з посиланням на те, що календарна вислуга років на день звільнення складає 21 рік 06 місяців 05 днів, що не дає право на таку пенсію.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що відповідач невірно трактує норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», помилково право на пенсію за вислугою років ставить в залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги років.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 07 липня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 295/15121/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 06 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Берназюка Я.О.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від 29 січня 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конс