1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 912/1723/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Приватного сільськогосподарського підприємства

"Гарт" - Кузьменка В.Б.,

Головного управління Держгеокадастру

у Кіровоградській області - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Гарт"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 (у складі колегії суддів: Кузнецов В.О. (головуючий), Науменко І.М., Чус О.В.)

у справі 912/1723/17

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Гарт"

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

про визнання недійсним рішення, визнання укладеною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Гарт" (далі - ПСП "Гарт") звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру), у якому просило:

- визнати недійсним рішення ГУ Держгеокадастру, викладене у листі-повідомленні від 21.03.2017 № 31-11-0.63-3132/2-17 про заперечення у поновленні договору оренди землі від 21.11.2011, укладеного між ПСП "Гарт" і Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Новогригорівської Першої сільської ради Долинського району Кіровоградської області;

- визнати укладеною між ГУ Держгеокадастру і ПСП "Гарт" додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 21.11.2011 № 139/2011, укладеного між ПСП "Гарт" і Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, на той самий строк (5 років) і на тих самих умовах у редакції додаткової угоди, запропонованій позивачем, на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Позов обґрунтовано тим, що позивач як орендар земельної ділянки, який належним чином виконує обов'язки за договором від 21.11.2011, має право на поновлення цього договору з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Позивач зазначав, що у порядку реалізації свого права на поновлення договору неодноразово направляв ГУ Держгеокадастру листи-повідомлення з проектами додаткових угод про поновлення цього договору, проте, відповідач письмово не повідомив позивача про відмову у поновленні цього договору у встановлений законодавством термін. Натомість 21.03.2017 ГУ Держгеокадастру направило лист-повідомлення № 31-11-0.63-3132/2-17, у якому проінформувало позивача про заперечення у поновленні договору оренди у зв'язку з неподанням документів, які підтверджують належне виконання орендарем умов договору.

ПСП "Гарт" вважає рішення відповідача, викладене у листі-повідомленні від 21.03.2017 № 31-11-0.63-3132/2-17, незаконним з огляду на те, що воно не є запереченням у поновленні договору оренди землі у розумінні частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", при цьому подання доказів належного виконання умов договору статтею 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачено.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2017 позов задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним рішення ГУ Держгеокадастру, викладеного у листі-повідомленні від 21.03.2017 № 31-11-0.63-3132/2-17 про заперечення у поновленні договору оренди землі від 21.11.2011, укладеного між ПСП "Гарт" і Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Новогригорівської Першої сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Визнано укладеною між ГУ Держгеокадастру і ПСП "Гарт" додаткову угоду до договору оренди землі від 21.11.2011 у редакції, запропонованій позивачем, викладено у резолютивній частині рішення її зміст. Здійснено розподіл судових витрат.

Рішення мотивовано тим, що після закінчення терміну дії договору позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, належним чином виконує свої обов'язки за договором, а за обставин недійсності рішення відповідача, викладеного у листі-повідомленні від 21.03.2017 № 31-11-0.63-3132/2-17, та відсутності протягом місяця після закінчення терміну дії договору будь-яких інших заперечень щодо його поновлення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди від 21.11.2011 відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з безпідставністю позовних вимог з огляду на недосягнення між сторонами згоди щодо істотних умов договору, заперечення орендодавця проти поновлення договору та відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у грудні 2017 року ПСП "Гарт" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Касаційну скаргу ПСП "Гарт" обґрунтовує, зокрема тим, що апеляційним судом неправильно застосовано положення статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивач належним чином виконав передбачений договором обов'язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди від 21.11.2011. Натомість відповідачем у місячний термін не було надіслано повідомлення про прийняте рішення, що дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди з урахуванням змісту частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у судовому порядку.

У відзиві на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру просить відмовити у її задоволенні та зазначає, що постанову суду апеляційної інстанції прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права.

ГУ Держгеокадастру свого представника у судове засідання не направило, хоча було повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В'ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПСП "Гарт", дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 21.11.2011 між Долинською РДА (орендодавець) і ПСП "Гарт" (орендар) укладено договір оренди землі № 139/2011, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження голови Долинської РДА від 24.06.2010 № 503-р надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 38,00 га, у тому числі ріллі 38,00 га, яка знаходиться на території Новогригорівської Першої сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Згідно з пунктом 8 договору його укладено на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендну плату та порядок її сплати визначено у пунктах 9-11 цього договору.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 43). Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Долинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.03.2012 за № 352190004000023, кадастровий номер 3521986900:02:000:0800.

Отже, строк дії договору встановлено до 02.03.2017.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого станом на 24.01.2017, кадастровий номер земельної ділянки, яка отримана позивачем в оренду за договором від 21.11.2011, - 3521986900:02:000:0800.

Також судами установлено, що зазначена земельна ділянка розташована на території Новогригорівської Першої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, є земельною ділянкою державної власності, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

Наразі розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Кіровоградської області здійснює ГУ Держгеокадастру.

Також судом першої інстанції установлено, що 26.01.2017 ПСП "Гарт" звернулося до ГУ Держгеокадастру із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, до якового додано проект додаткової угоди про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах. Цей лист-повідомлення отримано ГУ Держгеокадастру 26.01.2017, про що свідчить відмітка про отримання.

Відповіді на цей лист позивач не отримав.

Відповідачем до матеріалів справи було надано лист від 14.02.2017 № П-771/0-1513/0/6-17, адресований позивачу, зі змісту якого вбачається, що відповідач просив погодити орендну плату на рівні 12 %, узгодити термін дії договору та надати витяг з нормативної грошової оцінки земель та агрохімічний паспорт поля земельної ділянки. Доказів направлення цього листа позивачу господарському суду відповідачем не надано.

Судом першої інстанції установлено, що відповідно до пояснень позивача, 07.02.2017 його представник на особистому прийомі у начальника ГУ Держгеокадастру отримав роз'яснення, за яким поновлення договору оренди можливе за умови встановлення у договорі орендної плати в розмірі 12 % та продовження строку дії договору на 7 років. У зв'язку із чим позивач подав відповідачу лист-повідомлення, який отримано відповідачем 24.02.2017, про підтвердження зміни істотних умов до договору оренди землі, до якого додано додаткову угоду про поновлення терміну дії договору на новий семирічний термін зі сплатою орендної плати у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто на умовах, запропонованих відповідачем.

ГУ Держгеокадастру у листі-повідомленні від 21.03.2017 № 31-11-0.63-3132/2-17, адресованому позивачу, повідомило останнього про заперечення у поновленні договору оренди землі у зв'язку з неподанням необхідних документів, які підтверджують належне виконання умов договору. До листа-повідомлення відповідач додав акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання позивачем.

ПСП "Гарт" 31.03.2017 звернулося до відповідача з листом-повідомленням про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах і на той же строк на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Також позивач зауважив про належне виконання умов договору, своєчасну сплату орендних платежів, а також не повідомлення позивача про прийняте відповідачем рішення у строки і порядку, передбачені частиною 5 статті 33 зазначеного Закону.

Позивач, зазначаючи про відсутність належних відповідей відповідача на його листи-повідомлення та неукладення додаткової угоди, тоді як позивач продовжив користуватися земельною ділянкою і після закінчення дії договору, належним чином виконує умови договору, вказуючи на незаконність рішення відповідача про відмову в поновленні договору, викладеного в листі-повідомленні від 21.03.2017 № 31-11-0.63-3132/2-17, ПСП "Гарт" звернувся до суду з позовом, у якому, зокрема, просило визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі у редакції, наведеній у позовній заяві, на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення д

................
Перейти до повного тексту