ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 916/678/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Дроботової Т.Б., Чумака Ю.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Торгової компанії "АЛМІ" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю)
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 (у складі колегії суддів: Ярош А.І. (головуючий), Діброва Г.І., Принцевська Н.М.)
та рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2018 (суддя Д'яченко Т.Г.)
та касаційну скаргу Южненської міської ради Одеської області
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 (у складі колегії суддів: Ярош А.І. (головуючий), Діброва Г.І., Принцевська Н.М.)
у справі № 916/678/18
за позовом Южненської міської ради Одеської області
до Торгової компанії "АЛМІ" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю)
про стягнення 298 448,57 грн,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2018 року Южненська міська рада Одеської області (далі - Южненська міськрада) звернулася до суду з позовом до Торгової компанії "АЛМІ" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (далі - ТК "АЛМІ") про стягнення збитків у розмірі 298 448,57 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТК "АЛМІ", набувши право власності на нежитлові приміщення торгового центру загальною площею 2001,6 кв. м, за адресою: Одеська обл., м. Южне, пр-т Леніна, 19-Х і 19-К, використовує земельну ділянку комунальної власності, на якій ці приміщення розташовано, без правовстановлюючих документів, що призвело до заподіяння позивачу збитків у виді неодержаного доходу, розмір яких за період з 01.01.2015 по 31.10.2017 становить 298 448,57 грн.
Як на правову підставу позову Южненська міськрада послалася, зокрема, на положення статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статей 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 156, 157, 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.06.2018 позов задоволено. Стягнуто з ТК "АЛМІ" на користь Южненської міськради збитки у розмірі 298 448,57 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 476,73 грн.
Судове рішення мотивовано тим, що використання ТК "АЛМІ" земельної ділянки комунальної власності, на якій розташовано належні відповідачу нежитлові приміщення, без правовстановлюючих документів призвело до ненадходження відповідних коштів до місцевого бюджету, що завдало збитків територіальній громаді м. Южного.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2018 частково скасовано, резолютивну частину рішення суду першої інстанції викладено у редакції, відповідно до якої позов задоволено частково. Стягнуто з ТК "АЛМІ" на користь Южненської міськради 271 119,17 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 167,03 грн. У решті позову відмовлено.
Постанову суду мотивовано тим, що фактичне користування ТК "АЛМІ" земельною ділянкою, на якій знаходяться належний відповідачу на праві власності об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення в торговому центрі, без правовстановлюючих документів, позбавило орендодавця - позивача можливості одержати дохід у виді орендної плати за землю, який позивач міг би одержати, якби його право не було порушено. Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, за вимогами про стягнення з відповідача збитків, нарахованих за період з 01.01.2015 по 10.04.2015, і відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у жовтні 2018 року ТК "АЛМІ" подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційну скаргу ТК "АЛМІ" обґрунтовує, зокрема тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що земельну ділянку, використанням якої відповідачем нібито завдано збитків позивачу, взагалі не сформовано, тому вона відповідно до положень частини 9 статті 791 ЗК не може бути об'єктом цивільних прав, а відтак і неможливо визначити розмір завданих використанням цієї земельної ділянки збитків; позивачем не доведено, а судами не встановлено межі земельної ділянки, якою користується відповідач; судами безпідставно визнано площу земельної ділянки у розмірі 4 856 кв. м, яку було використано при розрахунку збитків лише на підставі листа Управління архітектури та містобудування Южненської міськради, однак такий розмір земельної ділянки не підтверджується будь-якими іншими доказами; позивачем не надано витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки землі, а посилання судів на лист Управління Держгеокадастру від 24.08.2016 не є належним доказом визначення нормативної грошової оцінки землі; судами належним чином не з'ясовано наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення відповідно до статей 1166, 1193 ЦК і не наведено обґрунтування для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків; позивачем не доведено, а судами не встановлено, що прилегла до торгового центра територія займається та використовується відповідачем; судом апеляційної інстанції неправильно визначено початок перебігу строку позовної давності та безпідставно встановлено пропуск позивачем такого строку лише з 01.01.2015 по 11.04.2015.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у жовтні 2018 року Южненська міськрада подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 27 329,40 грн, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2018 залишити без змін.
Касаційну скаргу Южненська міськрада обґрунтовує, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції, застосувавши наслідки спливу позовної давності за заявою відповідача, в порушення статті 267 ЦК не врахував, що така заява подається до суду першої інстанції до винесення рішення; дії відповідача зі сплати земельного податку свідчать про переривання перебігу позовної давності, отже, позивачем строк звернення до суду з відповідними вимогами не пропущено; судом апеляційної інстанції при частковому задоволенні позовних вимог неправильно розраховано суму збитків і у постанові розрахунку не наведено.
Южненська міськрада у відзиві на касаційну скаргу ТК "АЛМІ" просила залишити цю скаргу без задоволення та зазначила про безпідставність доводів відповідача. Зокрема, позивач послався на те, що відповідачем разом з іншими власниками приміщень торговельного центру право на земельну ділянку не оформлено, а використання землі є платним, отже, користування відповідачем земельною ділянкою без оформлення такого права позбавило позивача можливості одержати дохід у виді орендної плати за землю, при цьому відповідачем не доведено обставин звернення до позивача з заявою про відведення земельної ділянки, оскільки саме на землекористувача покладається обов'язок вчинити ряд певних дій щодо виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою; відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження іншої площі земельної ділянки, аніж 4 856 кв. м, що необхідна для розміщення та обслуговування будівлі торгівельного центру і яку було використано при розрахунку збитків; позов заявлено у межах строку позовної давності.
ТК "АЛМІ" у відзиві на касаційну скаргу Южненської міськради, заперечуючи проти її задоволення, навела аргументи аналогічні, викладеним у касаційній скарзі відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.08.2008 № 1247 та договору купівлі-продажу від 23.11.2006 ТК "АЛМІ" є власником нежитлових приміщень торгового центру загальною площею 2 001,6 кв. м, яким присвоєно поштові адреси: Одеська обл., м. Южне, пр-т Леніна, 19-Х і пр-т Леніна, 19-К.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.08.2013 № 8155501 та від 21.08.2013 № 8266740 за ТК "АЛМІ"зареєстровано право власності на нежиле приміщення загальною площею 311,9 кв. м за адресою: Одеська обл., м. Южне, пр-т Леніна, 19-К і нежиле приміщення загальною площею 1 689,7 кв. м за адресою Одеська обл., м. Южне, пр-т Леніна, 19-Х (т.1 а.с.184-187).
Відповідно до рішення Южненської міськради від 17.11.2015 № 14-VІІ частину пр-ту Леніна перейменовано у пр-т Миру.
Будівля "Торгового центру" розташована за адресою: Одеська обл., м. Южне, пр-т Миру (колишня Леніна), 19.
Згідно з рішенням Южненської міськради від 22.08.2007 № 447-V "Про надання дозволу суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі Гострику В.М., Приватному підприємству "Людвік-Юг", суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі Жданову С.О., фізичній особі-підприємцю Талановій Т.Г., фізичній особі-підприємцю Гайдамак О.Є., ТК "АЛМІ", фізичній особі-підприємцю Ільчук Г.А., Приватному підприємству "Арніка", суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі Любівому В.О., Приватному малому підприємству "Гармонія" та Фонду комунального майна Южненської міської ради на оформлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,6118 га в спільну довгострокову оренду терміном на 10 років з визначенням дольової участі у загальній площі землекористування кожного власника приміщень "Торгового центу" для експлуатації та обслуговування будівлі "Торговий цент", розташованого за адресою: Одеська обл., м. Южне, пр-т Леніна, 19, із земель територіальної громади м. Южного Одеської обл.," було надано дозвіл ТК "АЛМІ" разом з іншими користувачами на оформлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,6118 га в спільну довгострокову оренду терміном на 10 років з визначенням дольової участі у загальній площі землекористування кожного власника приміщень "Торгового центру", для експлуатації та обслуговування будівлі "Торговий цент", для експлуатації та обслуговування будівлі (т. 1 а.с.50).
Проте, станом на час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, земельна ділянка комунальної власності під будівлею "Торгового центру" не сформована, проект землеустрою щодо її відведення в оренду землекористувачам не розроблявся, кадастровий номер відсутній, державна реєстрація земельної ділянки не проводилася.
Відповідно до інформації, наданої Управлінням архітектури та містобудування Южненської міськради у листі від 17.03.2017 № 51/14-01-15, площа земельної ділянки, розташованої по пр-ту Миру, 19 у м. Южному Одеської обл., становить 4 856 кв. м, у тому числі, площа будівлі 2 534 кв. м, площа прибирання 2 322 кв. м (т. 1 а.с. 27-28).
У листі Управління Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської області від 24.08.2016 № 34-1503-0.12-7734/2-16 зазначено, що відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Южне Южненської міськради Одеської обл., виготовленої у 2013 році ДП "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", затвердженої рішенням Южненської міськради від 03.07.2014 № 1173-VІ, нормативна грошова оцінка 1 кв. м земельної ділянки за адресою: Одеська обл., м. Южне, пр-т Леніна, 19, з урахуванням середньої (базової) вартості 1 кв. м земель населеного пункту - 346,96 грн, за визначеним місцезнаходженням земельної ділянки (ІХ економіко-планувальна зона Км2=1,40), при застосуванні сукупного локального коефіцієнту Км3=1,3800, коефіцієнту функціонального використання Кф=2,5 (землі комерційного використання) та індексації станом на 01.01.2016 становить 3 025,65 грн (т. 1 а.с. 29).
Рішенням виконавчого комітету Южненської міськради від 16.03.2017 № 576 створено комісію з визначення збитків (неодержаного Южненською міськрадою доходу) внаслідок використання ТК "АЛМІ" земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Рішення про створення комісії було направлено відповідачу листом Южненської міськради від 23.10.2017 № 577/11-01-32, яким відповідача було запрошено на засідання комісії (т. 1 а.с. 31).
31.10.2017 за результатами засідання вказаної комісії складено протокол № 01, за змістом якого збитки (неодержаний Южненською міськрадою доход) внаслідок використання ТК "АЛМІ" земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 01.01.2015 по 31.10.2017 становлять 298 448,57 грн. Додатком до цього протоколу є акт збитків. Копії акта та протоколу отримано ТК "АЛМІ", про що свідчить підпис представника відповідача (т. 1 а.с. 32-35).
Рішенням виконавчого комітету Южненської міськради від 11.12.2017 № 1019 затверджено акт збитків (неодержаного Южненською міськрадою доходу) внаслідок використання ТК "АЛМІ" земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Несплата відповідачем завданих збитків стала підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Суди попередніх інстанцій, застосувавши до спірних правовідносин положення статей 22, 1166, 1193 ЦК, статей 152, 156, 157 ЗК, Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 (далі - Порядок визначення та відшкодування збитків від 19.04.1993 № 284), дійшли висновку, що бездіяльність відповідача щодо вжиття передбачених законом заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою призвела до неодержання територіальною громадою доходів, що завдало позивачу збитків.
Проте, Касаційний господарський суд не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належного з'ясування і оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.
Суди першої та апеляційної інстанцій застосували до правовідносин сторін приписи статті 22, глави 82 ("Відшкодування шкоди"), глави 24 ЗК ("Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам") та Порядок визначення та відшкодування збитків від 19.04.1993 № 284. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, встановив склад цивільного правопорушення у бездіяльності відповідача - невжитті ним передбачених законом заходів зі своєчасного оформлення права користування земельними ділянками, що призвело до неодержання доходів територіальною громадою.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частина перша статті 1166 ЦК встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а згідно з пунктом "д" частини 1 статті 156 ЗК власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
За змістом вказаних приписів ЦК і ЗК відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.
Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК).
Предметом регулювання глави 83 ЦК є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин 1,2 статті 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартіст